2.Викрадення

168 19 1
                                    

Просунувшись о  9:56 я зрозуміла, що лижу у своєму ліжку коло мене на кріслі сидів сонний Ніно.

-Як ти себе почуваєш?- спитав Ніно.

-Мене болить голова.

-Я зараз перенесу тобі таблетку, більше тебе нічого не болить?

-Ні, дякую.

Ніно повернувся через пару хвилин  і протягнув мені таблетку.

-Дякую

-:)

- Ніно?
Що, з моїм батьком?

-Твій батько.....

-Ніно скажи, що він живий??? - благала я його своїм поглядом.

-ПОМЕР

-Щ-щ-щооооо........

З моїх очей потекли ріки сліз.Я підійшла до Ніно він став. Я вдарила його в плече, а він обняв і в ту, же хвилину я почула, його губи на своїх я завмерла не розуміючи, що зараз відбувається. Коли до мене дійшло, я відштовхнула Ніно і дала йому ляпаса вибігаючи з кімнати я направилася до ванної кімнати, закрила двері. Присів на корточки
Я пробувала зрозуміти, що зараз відбулося Ніно НІНО МЕНЕ ПОЦІЛУВАВ!!!
І тут стук-стук-стук:

- Стефі вийди, будь ласка.

- Ні

- Прошу нам треба поговорити!

-Про, що нам з тобою говорити?

-Будь ласка....

Я відкриваю двері. Ніно проводить поглядом з моїх ніг до обличчя, і наші погляди зустрілися. Ніно хотів
підійти до мене я відскочила:

- Ні не підходь зараз до мене! - Сказала Стефі.

-Але чому?

-Чому ти правда не розумієш, я думала ти мій друг, а ти во, що витворяєш!

-Але, якщо я не хочу бути тобі просто другом?

-А ким ти, хочеш бути?

- Я люблю тебе Стефанія Лорнер

-Ніно, що з тобою??? Тиж знаєш мене, ще від тобі коли мені було 10 років, а зараз кажеш, що мене любиш....

-Я люблю тебе вже 4 роки, я полюбив, ще коли тоді 13 було в тому саду де ти збирала ромашки."Пам'ятаєш?"

-Я пам'ятаю просто ти завжди був для мене як брат, дуже рідна людина на яку я могла покластися, а зараз....

-Що зараз Стефі?

-Мені треба поговорити з дядьком.

-Добре:( - Сказав Ніно.

Ангел Із Зломаним Крилом Where stories live. Discover now