5.Трепіт сердець

41 3 0
                                    

Крістофер піднімати мою нічну сорочку і тут хтось постукав у двері.

- Блять, хто там?

- Крістофер строгий голос Ріка.

Крістофер зліс з мене і підійшов до дверів.

- Що вже блять сталося коли мене не було.

- Вороги напали на наш склад дуже багато вбитих.

- Якого хуя?
Добре виїжджаємо.

Він повернувся до спальні.
- Крістофер, щось сталося? Я можу чимсь допомогти?

- Ні, відпочинь.

І він взявши одяг вийшов з кімнати.
Я заснула швидко і проснулася вже рано, Крістофера не було тому я сама спустилася на низ там був Фабіан.

-  Як там Чарльз.

- Нормально.

- Добре я приготую йому суп.

- Не треба

- А я і не питаю.

- Стефанія....

Після того він здався і я приготувалалнгкий суп. Потім піднявшись до кімнати я читала книгу і не замітила як стамніло. Прийнявши душ я приготувалася до сну вже дрімаючи я проснулася від звуку, що двері грохнули. Це був Крістіан, він підійшов до ліжка виліз на нього і навис наді мною.

- Крістофер

Нічого

- Крістофер

- Крістофер ти мене лякаєш

- Ангел ти ж знаєш, що я нічого поганого тобі не зроблю.

Нічого не відповідаючи я кивнула.

Він потягнув мене за бедра таким чином я сиділа в нього на накачаних м'язах живота. Він погладжував мою попу і дивився прямо в очі. Але він, він був поранений.

- Крістофер ти ранений.

- Нічого просто царапина.

- Але,  він заткнув мене поцілунком і тепер я і мала нічого проти. Відірвавшися він притянув мене ще ближче, що я лягла на нього. Так ми і заснули, дивно але сьогодні Крістофер заснув швидше ніж я, а я лежала і слухала як б'ється його серце.





Ангел Із Зломаним Крилом Where stories live. Discover now