Іноді правда - це все, що маємо.
У Драко сьогодні дуже важлива ділова зустріч, скасувати чи перенести яку ніяк неможливо. Він дуже непокоївся, що не зустріне дочку на пероні. Тому домовився з Люціусом, що той після зустрічі Ерідан з вокзалу на мить супроводить дочку на фірму.
Вона дуже нервувала. Перша особиста зустріч із батьком. Ще трохи і її мрія здійсниться. Сказавши діду швидке: «Я знаю дорогу. Не маленька, дістануся сама», дівчина помчала на зустріч із батьком. Ліра йшла коридором компанії Мелфой-індастріал, згадуючи дорогу до кабінету батька, як казала Ерідан. Піднявшись на потрібний поверх, вона трохи сповільнила крок. Стало якось боязко. А що як вона не сподобається батькові... А якщо він одразу розкусить обмін... Раптом він увесь цей час знав про її існування і просто не бажав зустрічі...
Її роздуми перервав жіночий голос.
- ...Все йде за планом, мамо, як ми й вигадали, - з якоюсь різкістю говорила жінка.
- Дочко, перестань сіпатися, ти себе видаси, - майже прогарчала старша співрозмовниця.
- Мамо, заспокойся, - стукнувши по плечу жінку говорила брюнетка. - У нього зараз важливий клієнт. І часу перевіряти каву не буде. До того ж ми що даремно такі гроші віддали за приворотне зілля поступової дії? Скоро я стану леді Мелфой, і наші страждання закінчаться.
- Нарешті, дочко. Хоча б одна з нас матиме щасливе життя.
Ліра, почувши це, голосно видихнула, що мало не видала себе. Жінки розійшлися. Брюнетка попрямувала до різьблених дверей з написом «Драко Мелфой. Співвласник фірми», тримаючи в руках тацю з гарячими напоями. Постукавши у двері, вона перепросила і зайшла до кабінету.
У цей момент Ліра діяла у стані афекту. Вона, не стукаючи, увірвалася до кабінету, і з криками: «Тату, ніііііі!», паличкою вибила чашку з рук батька, яку він уже підносив до губ. Напій розлився на все: на стіл із документами, на костюм Драко, на спідницю секретаря, навіть дісталося гостю батька.
- Ерідан Нарциса Мелфой! Що ти себі дозволяєш? - Вигукнув Драко, різко підводячись з-за столу.
- Але, тату... - розгублено хотіла порозумітися Ліра, але її перервав суворий голос.
- Жодних «але тату»! - обурливо відрізав Мелфой, дивлячись на дочку темними від злості очима. Навіть довгоочікувана зустріч не заспокоювала його знервованість.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Розділені долі
FanfictionРано чи пізно настає момент, коли ми всі обираємо шлях, вирішуючи ніколи не озиратися назад. Але життя часто робе свої корективи. П'ятнадцять років тому, залишивши Лондон і все, що було в її житті, включаючи магію, Герміона Грейнджер втекла до Сан-Ф...