Розділені долі

7. Афера провалилася

Іноді правда - це все, що маємо.

У Драко сьогодні дуже важлива ділова зустріч, скасувати чи перенести яку ніяк неможливо. Він дуже непокоївся, що не зустріне дочку на пероні. Тому домовився з Люціусом, що той після зустрічі Ерідан з вокзалу на мить супроводить дочку на фірму.

Вона дуже нервувала. Перша особиста зустріч із батьком. Ще трохи і її мрія здійсниться. Сказавши діду швидке: «Я знаю дорогу. Не маленька, дістануся сама», дівчина помчала на зустріч із батьком. Ліра йшла коридором компанії Мелфой-індастріал, згадуючи дорогу до кабінету батька, як казала Ерідан. Піднявшись на потрібний поверх, вона трохи сповільнила крок. Стало якось боязко. А що як вона не сподобається батькові... А якщо він одразу розкусить обмін... Раптом він увесь цей час знав про її існування і просто не бажав зустрічі...

Її роздуми перервав жіночий голос.

- ...Все йде за планом, мамо, як ми й вигадали, - з якоюсь різкістю говорила жінка.

- Дочко, перестань сіпатися, ти себе видаси, - майже прогарчала старша співрозмовниця.

- Мамо, заспокойся, - стукнувши по плечу жінку говорила брюнетка. - У нього зараз важливий клієнт. І часу перевіряти каву не буде. До того ж ми що даремно такі гроші віддали за приворотне зілля поступової дії? Скоро я стану леді Мелфой, і наші страждання закінчаться.

- Нарешті, дочко. Хоча б одна з нас матиме щасливе життя.

Ліра, почувши це, голосно видихнула, що мало не видала себе. Жінки розійшлися. Брюнетка попрямувала до різьблених дверей з написом «Драко Мелфой. Співвласник фірми», тримаючи в руках тацю з гарячими напоями. Постукавши у двері, вона перепросила і зайшла до кабінету.

У цей момент Ліра діяла у стані афекту. Вона, не стукаючи, увірвалася до кабінету, і з криками: «Тату, ніііііі!», паличкою вибила чашку з рук батька, яку він уже підносив до губ. Напій розлився на все: на стіл із документами, на костюм Драко, на спідницю секретаря, навіть дісталося гостю батька.

- Ерідан Нарциса Мелфой! Що ти себі дозволяєш? - Вигукнув Драко, різко підводячись з-за столу.

- Але, тату... - розгублено хотіла порозумітися Ліра, але її перервав суворий голос.

- Жодних «але тату»! - обурливо відрізав Мелфой, дивлячись на дочку темними від злості очима. Навіть довгоочікувана зустріч не заспокоювала його знервованість.