Розділені долі

8. У пошуках відповідей: "Чому?" "Якби?" "Навіщо?"

Вірте лише в те, що Ви самі можете перевірити та довести, що це правда.

Вилетіти вийшло лише за день. Як-не-як Різдво, і всі квитки розкуплені давно. Але Драко Мелфой був готовий купити навіть власний літак, аби скоріше отримати відповіді. Одинадцятигодинний політ для нього тягнувся всі двадцять, добре хоч Ліра поряд смирно проспала більшу частину шляху. Готель вибрали недалеко від квартири Герміони, щоб не витрачати час для пересування містом. У номері вони затрималися на якихось десять хвилин: залишили речі й перевели подих.

Почуття тривожності не залишало Драко ні на мить. Незабаром він побачиться з жінкою, яка уособлює найбільшу його любов і розчарування. Ця зустріч для нього давно перейшла до розряду неможливих. Але за подихом якихось чарів, а може сам Мерлін змилостивився над ними й звів дочок. Зараз, йдучи вулицею, Ліра нервово тараторила різні історії з дитинства, що згадувалися при взорі на знайомі місця.

Дізнавшись наперед номер квартири, він відпустив дочку, а сам зупинився на порозі, щоб передихнути й трохи заспокоїти нервову напругу. Йому зараз потрібен спокій та прозорі думки.

Герміона прибрала кухню після сніданку і зараз поставила імбирне печиво в духовку — солодощі на обід. Її відірвав від роботи дзвінок у двері. Жінка кинула на духовку заклинання стабілізації, мало кого принесло, і розмова затягнеться, а так випічка домовиться, але не підгорить.

— Ері, ти ключі забула? — відчинивши двері, здивовано спитала Герміона. — Я не помітила, як ти вийшла.

— Мамусь, — кинулася обіймати Герміону дівчина.

— Ми з тобою двадцять хвилин тому пили чай на кухні. Гаразд, — вона обняла дочку у відповідь. Ліра побігла у бік своєї кімнати, а Герміона попрямувала у бік кухні, як знову пролунав дзвінок.

— Ти когось чекаєш? — шатенка гукнула у бік кімнати доньки.

Відчинивши двері, Герміона стала як укопана. Повітря залишило легені, кров відлила від голови, мозок відмовлявся приймати побачене очима. З Ерідан вони говорили про зустріч з батьком, але після Нового року. Зараз Ґрейнджер була катастрофічно не готова зустрічати цю людину на порозі свого будинку. П'ятнадцять років вона не бачила його.

— Герміоно... — важко дихаючи, промовив Драко. — Я за поясненнями...

— Мамо, — з кімнати вилетіли обидві дочки.