The Train

Гаррі дійсно не розумів, як Мелфою вдавалося терпіти голос Паркінсон. Можливо це вроджена риса усіх чистокровних — проблеми зі слухом. Щось типу генетичної глухоти. Він почув лише три речення з рота Паркінсон, а вже готовий її задушити. Йому нарешті вдалося зітхнути з полегшенням, коли потяг зупинився і вся слизеринська компанія покинула купе однією процесією, яку замикала Паркінсон. Ґрифіндорець пообіцяв собі більше ніколи не думати, що у Герміони неприємний голос.

Спостерігаючи, як Мелфой опускає штори у купе і нахиляється над своєю валізою, він трохи зсунувся з багажної полиці, щоби роздивитися, що слизеринець там робить. З-за дверей пролунав жіночий голос, і Гаррі зіщулився, думаючи, що то повернулася Паркінсон, але потім, упізнаючи різкий голос Герміони, лиш швидко-швидко закліпав.

— Я отримала твоє повідомлення, Мелфою. Чого ти хочеш?

Тхір піднявся, посміхаючись.

— Так-так-так. Невже це чудова маленька староста Ґрейнджер? — він плюхнувся назад на своє місце, витягуючи ноги і примощуючи їх на протилежній лавці. — Як думаєш, чого я хочу?

Із цього ракурсу Гаррі міг бачити лише пишне волосся Герміони і те, як вона відкинула голову назад.

— Те, що і завжди, тхоре. Я не можу думати про це весь день. Мені треба знайти Гаррі та Рона, перед тим, як вони почнуть мене шукати.

Мелфой поглядом зиркнув у бік багажної полиці, на якій він лежав, і Гаррі міг заприсягтися, що слизеринець виглядав задоволеним, перед тим, як відвернувся і поманив Герміону пальцем.

— Не думаю, що це стане проблемою. Йди сюди.

— Чесне слово, не дивно, що Паркінсон не дає тобі, якщо так ти уявляєш собі флірт.

— Я не зацікавлений у балачках. Поквапся.

А Гаррі спостерігав, широко розплющивши очі, від зростаючого жаху. Герміона закрила двері купе і запечатала їх швидким закляттям. Вона скинула свою мантію, підняла спідницю та позбавилася трусиків. Ґрифіндорець прикусив край своєї мантії, щоби заглушити крик, який ледь не вирвався з його горлянки, коли він побачив, як вона осідлала витягнуті ноги Мелфоя та припіднялася, вперши руки-в-боки.

«Герміоно, якого дідька?» — думає Гаррі, доки Мелфой проводить руками по її стегнах, просковзуючи пальцами під пояс спідниці, роблячи там щось таке, від чого дівчина відкидає голову назад, і стискає однією рукою плече блондина.