Сусідська вишня🍒

1♡

- Я ще досі не можу повірити, що він мене зрадив,- плаче у плече другові Чон.
- Гуккі, він не гідний тебе. Я тобі це вже давно казав! Ну все, тихо. Не плач, мій маленький,- заспокоює Чімін хлопця, поглажуючи його по маківці.
- Но...Чімін, я його люблю,- промовив той та почав плакати ще дужче.
- Після всього, що він тобі зробив? Ей, не принижуйся. Знайдеш собі набагато більш привабливого, я тобі це гарантую,- Чімін старається зі всіх сил підтримати друга, коли Гуккі боляче, то йому теж. Вони дружать майже дев'ять рокі, їхні сім'ї товаришують.
- Мін-Мін, я вирішив,- заявляє хлопець витираючи мокрі щічки рукавом,- я... по-поїду до баб-бусі,- промовив той захлинаючись слізьми.
- Зайчик, добре. Там ти забудеш про все, так?,- Чіміну не хочеться відпускати друга, але він сам добре розуміє що так йому буде краще,- коли ти хочеш купляти білети?
- Давай на завтра, сьогодні складемо валізи та попередимо бабусю.
У сумку, як думав Чонгук, він брав усе необхідне. Спрей від комарів, крем для засмаги, від засмаги, від опіків,.і.т.д
- Мазь від синців?,-дивується Чімін,- нащо вона тобі? Де ти там збираєшся лазати?
- На всяк випадок, може згодиться. Чіма, подай мені ще це,- показує пальцем Чон на світло рожеву панаму.
- Оу, та всі хлопці у тому селі будуть твоїми,- хихочить Чімін
- Там нікого крім бабусь та дідусів немає, навіть інтернету немає. Про яких хлопців ти говориш?
- А як ми маємо списуватися? Ти мені будеш дзвонити? Там є зв'язок?,- захвилювався Чімін.
- Я щось придумаю, десь же має ловити телефон,- задумався Чон.
- Ти попередив маму що їдеш?
- Скажу тоді, коли вже приїду. Так буде краще,- засміявся Чон.
- Ой, хто в нас вже такий дорослий,- Чім почав дразнити та лоскотати хлопця.
Так вони і заснули, обнімаючись.

Дякую тим хто прочитав цю частину:) Надіюсь вона вам сподобалася💗