Мавка. Перша пісня

Амулет

Наступного дня Діггор у передчутті сьогоднішнього дня прокинувся
на світанку і вирушив до Бабки Озарі. Швидко залишивши біля входу до її будинку два кошики зібраних рослин, він поспішив виконувати свої головні обов'язки, щоб нарешті зустрітися з "нею".

Ах, як тільки його тривожили ці майже безсонні дві ночі. Всі його думки були про те, щоб зустрітися з цією дівчиною знову. Зазирнути в її неймовірні зелені очі, доторкнутися до м'якого шовковистого рудого волосся. Він ніби втратив спокій без неї, знову і знову повертаючись у спогади про той вечір, коли випадково зустрів її.

Йому довелося сьогодні ще допомогти перенести мішки ячменю для дівчат із села. За традиціями свята "Івана Купала" вони цього дня збиралися у найстарішої мешканки села, на бесіду, і товкли ячмінь у ступах.

Робота ця у них була майже на цілий день і завжди супроводжувалася веселими байками та піснями.

Дорогою Діггор зустрів Ветрану зі своїми подружками Яною та Милою. Вони весело перемовлялися, швидше за все про майбутнє свято та сьогоднішній збір.

Помітивши хлопця, Вітрана хитро посміхнулася, глянула на чорноброву Яну, яка виділялася з їхньої трійки дівчат своєю темною зовнішністю, і підморгнула їй.

Швидко прискоривши крок і обігнавши подруг на кілька метрів, Вітрана швидко подолала відстань між нею та Діггором.

- Привіт, Діггоре,- закрутивши світлий локон на пальці дівчина інтригуюче блиснула очима,- ти до Бориса йдеш?

Така ж світловолоса дівчина, що стоїть біля Яни, зніяковіло озирнулася і навпаки, сповільнила крок. Це була Міла, не знайти більшої тихоні у всьому селі, якій було б настільки складно порозумітися з іншими.

- Привіт, Вітрано, - усміхнувся їй хлопець не зупиняючись і лише кивнувши на знак підтвердження, - а ви дівчата красуні куди тримаєте дорогу? Мабуть до Бабці Лучезарі? Важкий день у вас сьогодні.

- Ну, не скажи, не так уже й важкий, більше клопітний, - весело засміялася Вітрана, - поки історії Лучезари послухаєш, поки поговориш та співати хором почнеш... Ах, дивись і вечір уже на подвір'ї, і робота виконана.

– Добре тоді вам, а ти чого хотіла то?, - перейшов відразу до справи Діггор бачачи, що і подружки її слідом за ними йдуть, і сама дівчина ще не поспішає нікуди йти.