Мавка. Перша пісня

Північ

– Хей, хей! Ось сонце вже танцює та веселиться, потрібно поспішати на багаття,– весело і голосно закричала Ветрана своїм подругам позаду.

День повільно, але так бажано для всіх жителів, нарешті почала змінювати ніч. Багряне небо, немов віщувало щось дійсно таємниче, але в той же час чарівне і темне.

Таємничі промені вечірнього сонця в свої останні хвилини ніжно торкалися язиків полум'я, що вже розпалили на березі дзвінкої річки.

Ніч обіцяла бути прохолодною, тому кожен брав з собою заздалегідь приготовлену теплу накидку.

– Так, так! Підтвердила Яна, перша наздогнавши свою біляву подругу і подивившись на яскраву кулю, що повільно заходить за горизонт, – Вже зовсім скоро кланятися буде.

Міла позаду них збентежено опустила голову, дивлячись на свій так старанно сплетений вінок. Він не був таким же яскравим і різноманітним як у її подруг. Швидше таким же скромним, але по своєму красивим і миловидним як і вона сама.

Яскравий жовтий колір кульбаби доповнював серцевину простої на вигляд, але такої легкої і невимушеної ромашки. А скріплюють цю невигадливу композицію листи мудрого дуба, що в результаті створили дійсно незвичайний, але прекрасний вінок.

За традицією дівчата першими прийшли до річки, після вже старшого покоління села, що вже встигли зайняти свої місця або займалися справами останньої підготовки.

Зібравшись разом, дівчата пішли до берега річки і таємниче, але з таким благанням і надією в голосі, зашептали щось тихо над вінками. Потім закрили очі і вдихнули глибше, немов збирали свої бажання і мрії в одному місці, під грудьми. Це був їх особливий ритуал.

Не минуло й хвилини як всі разом вони видихнули повільно і ніжно прямо на пелюстки квітів у своїх вінках. Точно передавши тепер всі свої мрії в них.

Розплющивши очі, вони нахилилися до річки і дбайливо, ледь торкаючись руками води, відпустили свої творіння віддаючи їх долі потокам вод.

Плавно і граціозно дівчата разом піднялися з землі, з інтригою витягнувши голову трохи вперед, і з надією спрямувавши погляд, спостерігали за тим, як річка забирає вінки, немов би прийнявши всі їхні мрії на себе.

Першими потонули вінки наймолодших і не так досвідчених в плетінні дівчат. Але тепер вважалося, що для них буде невдалим цей рік як в любові, так і в здоров'ї. Решта ж попливли далі разом з течією.