Перша і остання поїздка в табір

Глава 5. Квест

  Уже минуло кілька днів, з тих пір, як Аля приїхала в табір. На її здивування, вона відчувала себе дуже комфортно, могла вільно знайомитися і спілкуватися з новими людьми, а не боятися, як до табору.
  За цей час вони з Женею добре подружилися. Алі було з ним так само, як і з Ксюшею. Хоч вони були знайомі тільки п'ять днів, але за цей період стали близькими людьми один для одного.
  Кожен день в таборі був особливий і насиченим різними подіями, наприклад:

Два дні тому всім загоном вони ходили в похід: поставили намети, пошукали сухі гілочки для багаття, запаслися їжею і всілякими різними речами, які могли їм стати в нагоді. І вже ближче до ночі розпаливши багаття: хтось грав на гітарі, хтось розповідав страшні історії, хтось спілкувався зі своїми друзями, але головне, цей час вони провели разом.

А вчора весь перший загін влаштував «чемпіонат» з волейболу. Аня з Дімою розподілили їх на команди. Виграла команда Алі разом з Ксюшею, Дашею, Кариною, Владом і Женею, цьому вони були дуже раді. Також вожаті вручили їм невеликі презенти за перемогу.

Сьогодні їх також чекала ще одна пригода.

  Вранці всі встали, як звичайно по будильнику, який влаштовували їм вожаті, але Аля ніяк не хотіла прокидатися. Для неї ранні підйоми були рівні пеклу.
— Аля, вставай! - почала будити подругу Ксюша, - давай прокидайся!
Ксюші було набагато легше прокинутися, а особливо в саму рань.
— Ще п'ять хвилин, - сонно відповіла Аля.
— Які п'ять хвилин? У нас зарядка починається через п'ятнадцять , а ти ще не зібрана. Наша компанія вже нас внизу чекає. Давай вставай, - голосно говорила вона, щоб подруга точно почула.
— Все, встаю, - невдоволено відповіла Аля.
  Як би їй не хотілося прокидатися, але Ксюша була
права, тому що прогули в таборі не схвалюються.
  Аля встала, почала збиратися і через десять хвилин була
готова, хоч сон так і не хотів відпускати її. Ксюша чекала біля дверей.
— Ти готова? Йдемо? - запитала вона
— Так, пішли.
  Вони разом спустилися вниз, де їх чекали Даша з Кариною і Влад з Женею.
— Щось ви дуже довго, - почав Влад, - ще б трохи і запізнилися.
— Просто Аля у нас любитель поспати, - відповіла Ксюша і добрим поглядом подивилася на неї.
— Коли-небудь я звикну до ранніх підйомів, але точно не сьогодні, - сказала Аля.
— Обов'язково, - посміхнувшись, сказав Женя.
— Ну, раз всі в зборі, ходімо? - запитала Карина
— Так, - підсумувала Даша.
І вони всі разом вирушили на зарядку.
  Хоч Аля не любила ранні підйоми, але ранкову прохолоду літнім днем, коли сонце тільки тільки починає гріти вона любила найбільше.
  Зарядка проходила біля спортивних майданчиків. Спершу у всіх загонів була звичайнісінька розминка, а після біг по території табору.
  Після зарядки всіх відправляли переодягатися, і був час сніданку. Поки всі сплітали їжу за обидві щоки, в їдальню зайшла Жанна Олексіївна, хоч вона була вже досить не молода, виглядала завжди приголомшливо і ніколи не підвищувала голос на інших, але дуже не любила коли хтось не дотримується режиму дня (таке у неї було правило).
— Всім доброго ранку і смачного! - почала говорити вона.
— Доброго ранку.
— Дякуємо.
— Дякуємо, вам також.
Почало доноситися з усієї їдальні.
— Хочу вам нагадати, що сьогодні для всіх загонів буде проходити квест у другій половині дня, а результати ви дізнаєтеся тільки на вечірній лінійки і переможці отримують свої призи. Всім бажаю удачі! - вимовила вона.
  Закінчивши свою промову, Жанна Олексіївна вийшла з їдальні і всі продовжили снідати.
  Час пролетів дуже швидко і Аня з Дімою стали збирати весь перший загін на квест.
— Так, слухайте, квест буде проходити близько двух годин, що саме потрібно буде робити, вам розкажуть вже на місці, так само будуть і інші загони, тому дуже вас просимо бути обережними з малюками! - сказала Аня. — Дуже постараємося, - з насмішкою сказав хлопець із загону, якого звали Ваня, і він постійно вплутувався в різні історії.