Як троє сестер долі шукали

Юстина: Чи вміють сльози висихати?

 

 *  *  *

  Молодиці, що вперше завітали на Івана Купала з перших хвилин відчули сильну енергію, яка йшла від людей.Та насправді це був лише початок, адже справжні веселощі починались тільки зараз. Цьогоріч розпалювати вогонь доручили Олесю, брату Злати, насправді нічого особливого в цьому не було, але кожен хотів би бути на його місці.

  Біля річки завжди був прохолодний затінок, тут вдень селяни ховаються від палючого сонця, а вночі коли ніхто не бачить, у місячному сяйві граються маленькі русалки. У гіллі верби ліниво шелевів вітер, віночки почали й собі гойдатися, тож щоб вони зовсім не полетіли дівчата взялись їх утримувати.

  Через легіт полум'я вперто не хотіло запалюватися, як тільки бідний хлопчина не намагався врятувати маленькі іскри вогню, вони все одно затухали.Олесь склав руки разом, немовби вмовляючи багаття про послугу, він знову спробував, та все марно. Хоча ні, ось маленька іскра почала танцювати по сухому гіллю, вона підскочила вверх і ледь не задівши носа хлопцю впала додолу.Як тільки вогник торкнувся землі, багаття розжеврілось до таких розмірів, що ближні люди відскочили, падаючи на землю.

- То що то було?Невже багаття все-таки погодилось на послугу?Якщо так, то чого просило натомість?Ну звісно то я йому трішки допомогла.Іноді достатньо якоїсь дрібниці, щоб змусити людей радіти.- подумки проговорила Юстина.

  Все це було заради того, щоб обернутися і побачити щасливі усмішки, підбадьорюючий свист та повну готовність в очах молоді.Але коли вона озирнулась то натрапила на янтарні очі, що беземоційно витріщались на неї. Вона не відводячи погляду, запутувально підняла брову, після чого він відвернувся, але дівчина ще деякий час нахабно споглядала за ним. Для неї це була маленька перемога, адже тепер, якщо він перший відвернувся вона була цілковитим переможцем.

  У будь-якому разі такі деталі були важливими цій особі. Анимаїса була занадто зайнята вихованням сестер, коли Меланія не припиняла приміряти на себе різні хобі, а іноді й цілі особистості, тож Юстина за власними міркуваннями визвалась помічати кожну дрібничку в цьому світі, те чого не бачать прості люди й те що вважають нудним міфічні істоти.

  Звідкись взялись музики, і почалось справжнє свято, дівчата та хлопці почали затягувати, тих хто соромився, до кола.Бісовиця і не помітила як опинилась серед танцюючих людей. Такі неочікуваності породжували в ній думки що люди здатні до магії можливо навіть вищої від її, але вони або занадто скупі, щоб її використовувати в власних цілях, або занадто дурні.