на вулиці тепло. аж незвично через це. сяє сонце, і воно нагадує мені ті безтурботні дні минулорічного літа. пахне дитячим літом, через яке сочяться спогади про мирне минуле.
жаркі полудні, сонце яких здавалося оранжевим, наче достиглий апельсин. дні плили швидко, однак цього ніхто не помічав. самотні вечори, проведені на веранді, перед будинком, і всім немає до цього діла. діти, що сидять перед тобою, коли ти на балконі, граються з пісочком, невміло виробляючи якісь фігурки з пластмасових формочок.
гуляючи, сонце покриває усе, що відноситься землі. тіні, що відділяються від сонця, утворюють фігури, що грають у свої вистави, які бачити може кожен.
ВИ ЧИТАЄТЕ
коли пахне бузком
Spiritualjust some of my thoughts, fantasies, and a lot of philosophy. my writings. можливо, ти знайдеш тут щось своє.
