Баночка оцту

Розділ 2

Шень Їтянь та Дзян Ченьчень йшли дорогою, відомою в інтернеті, як місцева вулиця знаменитостей.

Щоб залучити більше шанувальників, інтернет-знаменитості часто знімались на цій вулиці.

Ву Ді був одним із таких інтернет-знаменитостей. Також він був відданим фанатом покемонів. Він навіть власноруч зробив брошку в формі Пікачу.

Хоча ця брошка була дуже грубою роботою, але його шанувальникам, здавалося, подобалось бачити його збентеження.

Оскільки він зняв відео про походження цієї брошки, кожне наступне зняте ним відео супроводжувалося коментарями, що заохочували його одягати її частіше.

Щоб запам'ятатись і задовольнити погані вподобання своїх шанувальників, він вирішив «потерпіти приниження», тому й брав її на себе щоразу, коли знімався.

Хоча носити її на вулиці було трохи соромно, адже виготовлена вона була справді погано, але він втішав себе, що заради кращого заробітку можна й потерпіти.

Цього разу місцем зйомок Ву Ді була відома в інтернеті «вулиця знаменитостей». Він знайшов підходящий ракурс, увімкнув камеру телефону і, як завжди, приготувався розпочати зйомку відео, коли раптом відчув погляд, який важко було ігнорувати. Гарний молодий чоловік дивився прямо на нього, точніше на брошку на його сорочці.

Погляд такого вродливого чоловіка фактично був прикутий до нього… Ву Ді улестився й показав молодому чоловікові, як він вважав, ідеальну усмішку.

Але він не зміг продовжувати далі насолоджуватись увагою молодика. Очі того, миттєво прикрила рука чоловіка, що йшов за ним.

Кроки юнака зупинились. Він простягнув свою руку й обережно відтягнув чоловікову. Він обернувся й щось тому сказав, проте чоловіка це не задовольнило, і він знову накрив його очі.

Хлопець трохи подумав, обличчя його начебто почервоніло, й він тихо пробурмотів щось чоловікові, ніби обіцяючи якусь послугу. Чоловік забрав руку від очей юнака. Він узяв його руку й поклав на свою.

Обличчя хлопця зашарілося.

Проходячи повз нього, чоловік перевів погляд, ніби глузуючи.

— Деякі люди такі звичайні, але такі впевнені…

— Не ревнуй, я просто дивився на його Пікачу…

Голос юнака чувся позаду Ву Ді, все віддаляючись.