Заховавши віру в себе,
Минаю повз тебе я знову.
Твоє лице - мої цілунки,
Твій голос - моя колискова,
Твої обійми - моя могила.
Вже мали б винайти те зілля,
Щоб без тебе жити вміла
Та от лиш тебе відчую -
Тремор стримую щосили.
Крізь порох до неба,
Моя любов до тебе.
ВИ ЧИТАЄТЕ
^Закляктус^ або іще один збірник поезії
PoesíaЗбірка поезій спочатку російською мовою ( до повномасштабної ), а потім вже й українською. Дякую, що читаєте.
