Хіна була звичайною японською школяркою, яка не думала ставати героєм та робити подвиги, до одного прекрасного дня...
-Ми з татом давно хотіли тобі сказати... Ми переїжджаєм
-Що? Куди? А як же школа?
-Пам'ятаєш татового друга Айзаву? Він ще із чорним волоссям?
- Ну
-Він працює вчителем в Юей, і якщо ти пройдеш іспит, вони тебе візьмуть.
-Довго ви ще збиралися мовчати? Вухам своїм не вірю!
-Вибач, доню, ми хотіли сказати, але не знаходили часу.
-От не шукайте виправдання, тату. І як я з своїми здібностями туди поступлю?
-Не хвилюйся, у тебе ще є місяць підготовки, ще встигнеш щось із цим зробити.
-Аргх
Дівчина стукнула по столу і пішла до своєї кімнати. Справа у тому, що квірк дівчині дістався не зовсім бойовий. Вона всього лиш вміє контролювати воду, і все. Звісно це вже не так погано, але дівчині всерівно не подобалось.
Трохи гнівно розчесуючи свої довгі, блондинисті пасма, Хіна пішла переодіватись у піжаму. Як завжди одівши футболку у кілька разів більшу за неї, а також шорти такого ж самого розміру, блондинка вляглась у ліжко. Звісно, вона не збиралась ще спати, і тому, довго тупила в стіну світло-блакитними очима. Її очі нагадували озеро, через квірк вони не мали чорних зрачків, і від цього очі підлітка здавались ще більш чарівними. Вона ще довго роздивлялась свою білосніжну стелю та іноді дивилась на руки з довгими пальцями та короткими нігтями. Врешті решт дівчина все-таки провалилась у царство Морфея.
***
На ранок уся сім'я почала збирати свої речі у валізи, сьогодні вони виїжджають. Хіна сьогодні була у хорошому настрої. Вона охоче збирала одяг і вже раділа переїзду. Дивлячись на те, як дочка світиться від щастя, мама посміхнулась, не дарма вони покидають цей дім. Чекала Хіна нового будинку та нових видів.
-Все, можемо їхати
-Ураа
Дівчина дивилась у вікно та дивувалась краєвидами місцевості. На довго її не стало, адже вона не виспалась, і звісно ж, заснула у маленькому білому джипі.
-Вставаай, ми уже приїхали
Позіхаючи, блондинка вийшла з машини та оглянулась довкола.
-Вау, тут дуже красиво!
Вона вже стрибала від щастя і діставала свої речі з багажніку. На секунду вона відчула запах гарі, але не придала цьому значення.
-Дивись, тут є двір, ти можеш тут тренуватись
-До речі, вже жовтень, тобто я там буду новенька?
-Ну так
Капец подумала Хіна, і вже уявляла, що над нею будуть сміятися. У неї не було такого, щоб вона в класі була новенька. У простій школі вона була достатньо тихою і сиділа осторонь. По-перше, вона боялась вникати у якусь групу(усі учні вже розприділились по групам по 4 людини). По-друге, їй не було це потрібно, як вона думала. В принципі, їй непогано сиділось за 4 партою в ряді перед вчителем. Вона доволі розумна, в простій школі була відмінницею, але дуже активною на уроках не була. Її спитали-вона відповіла, і питань до неї не було. Ніхто її не чіпав, вона нікого не чіпала, все було просто прекрасно. Блондинка дійсно дуже хвилювалась, чи не будуть її чмирити за зовнішність або за здібність. Не менше хвилювало те, чи взагалі вона зможе пройти іспит.
***
-Ой нарешті я це розгребла.
Дівчина потянулась і впала на ліжко. Сьогодні день був дуже важкий. Тим більше дівчина всі речі розбирала сама. Вирішивши, що сьогодні тренування не буде дуже продуктивним, блондинка пішла робити їсти. Вона була сама вдома тому, що батьки працювали в 2 зміну. Блондинка у будні з ними рідко пересікається, адже вдень вони сплять. Не знайшовши нічого у холодильнику, було прийняте рішення сходити в магазин. Дівчина оділа сведр білого кольору з рожевими полосками, джинси труби та взула білі кросівки. Одівши ще навушники того ж кольору, вона вийшла з будинку. По дорозі Хіна просто слухала музику, коли почула знову цей запах гарі.
*хм, звідки він*
Махнувши рукою вона зайшла в магазин і запах став сильнішим. Блондинка взяла кошик, та почала вибирати продукти.
***
Стоячи в черзі на касу, дівчина все-таки зрозуміла, від кого був цей запах. Перед нею стояв хлопець, на вигляд її одноліток, блондин з червоними очима.
*красивий* Вона почала роздивлятися хлопця і тут вони зустрілися поглядами. Блондинка моментально відвела погляд і почервоніла. Хлопець лиш трохи усміхнувся коли настала його черга оплачувати товари.
*яка я дурепа, просто капец*
Це була правда.
***
Через місяць настав день іспиту. Дівчина дуже хвилювалась та нервувала але все ж таки зібралась і пройшла його. Всього лиш треба було знищувати роботів та набирати бали. 50 це прохідний бал і дівчина його здобула. Звісно, у неї був більш обмежений час та менше роботів, тому що здавала вона його сама.
Блондинка дуже тренувалась та готувалась до іспиту, тож її мама була не сильно здивована. Хіна старалась придумувати все нові і нові фішки з її силою, але повноцінно вийшли тільки дві. В принципі, поки що їй цього ставало. Перший прийом, коли дівчина водою обвивала "шиї" роботів та починала нею її обтесувати. Грубо говорячи крутила навколо. Так можна було б позбутися не тільки голови роботів але й ніг і рук. І другий прийом коли блондинка просто била водою. Це тратило багато сил але було дуже ефективним та швидким методом. Дівчина брала воду з свого організму, коли поблизу не було води. Це вона робила в крайньому випадку, тому що так можна себе і вбити.
***
Коли вихідні закінчились, мав початись перший день у новій школі для Хіни. Форму їй дали ще на іспиті, тому про одяг вона не хвилювалась. Тільки добавила білі гетри, щоб це було більш в її стилі.
Дівчина спустилась на кухню і приготувала собі сніданок. Доївши свої панкейки блондинка попила апельсинового соку, вдягла навушники та вийшла з будинку. Надворі був приємний, трохи прохолодний вітер. Різнобавні листя падали з дерев, і один навіть влетів дівчині в обличчя. Коли вона дойшла до входу видознула і нарешті зайшла у великих розмірів будівлю.
