Вихідний

95 9 1
                                    

Після спортивного фестивалю усім дали перепочити день. У цей час Хіна не робила практично нічого, просто валялась у своєму ліжку та залипала в стелю. Так він міг і закінчитись якби не несподіване повідомлення від Міни
Мінка^^: усі збираємось у мене в кімнаті через пів годинки!!
Джиро☆: навіщо?
Мінка^^: просто, вже нудно лежати цілий день у кімнаті, я Хіну взагалі сьогодні цілий день не бачила
Хіна♡: а що, я в кімнаті лежу, мені нормально
Мінка^^: короче, хто хоче приходіть, обговорим там все і всіх
Блондинка хоч і не мала сильного бажання пліткувати( по правді говорячи у неї таких бажань не виникало) вона вирішила піти, щою не засмучувати подругу. До зустрічі залишалось пів години, тож дівчина вирішила перекусити, бо не їла сьогодні цілий день. На першому поверсі Кірішима та Денкі грали в приставку, щоб якось себе розважити, Момо розмовляла з Шото, а Серо як завжди чимось злив Бакуго. Дивлячись на цю атмосферу Хіні захотілось навіть сфотографувати своїх однокласників щоб назавжди започаткувати цей спогад у себе в голові. Вона прийшла на кухню, і відкрила, як виявилось, пустий холодильник.
*чому тут нічого немає, невже ніхто не слідкує за продуктами у нас в будинку*
Роздратовано закотивши очі Хіна вирішила відпоавитись в магазин, але чомусь, їй зовсім не хотілось йти одній.
-еем, ніхто не хоче піти зі мною в магазин? У нас зовсім нема нічого їсти...
-якщо цей тупоголовий від'єбеться від мене я піду
-ходи
-не вказуй мені що робити
Наморщивши носа дівчина незрозуміло подивилася на хлопця та почала відкривати двері. Коли блонлинка вийшла надвір, у ніс вдарив запах сакури. Надворі було тепло, але не жарко, у великій білій футболці, тканинних чорних шортах та білих кроксах було в самий раз.
-дура куди ти так побігла
-в магазин, я ж говорила
-тц
Поволі добираючись до місця призначення, підлітки не сказали один одному ні слова. Це було їм непотрібно, їм було комфортно і без них.
*треба би спитати його чи дійсно він до мене заходив*
Хіна, хоч і не хотіла порушувати ідилію, всеодно заговорила:
-Бакуго
-що
-ти заходив до мене після спортивного фестивалю?
На обличчі блондинки промайнула легка недовірливість, від чого одна з її брів трохи піднялась. Реакція хлопця її теж збентежила, він відвів погляд, його вуха стали червоними, а очі округлились
-дура з чого ти це взяла
-мені цілюща дівчинка сказала... вона могла переплутати, я просто питаюсь, бо мені цікаво
-чому тобі завжди так все в біса цікаво
-така моя натура... ну то що? Це був ти чи хтось інший?
Це питання ніби застало хлопця зненацька, він цикнув та його вуха вже були майже алого відтінку. Нарешті він видихнув та подивившись прямо в очі Хіні сказав:
-так блять, це був я, хто ще буде про тебе дуринду піклуватись?
Вуха дівчини, ніюи проігнорувавши слова "блять" і "дура" теж почали ставати рожевого відтінку.
*в сенсі піклуватись?*
Обоє однокласників відвернули погляд один від одного та просто продовжили йти.
***
*нарешті*
Металеві двері відкриваються і за ними показується той самий магазин, у якому найперше вони зустрілись. Згадавши про це, Хіна знову почервоніла
-що нам купити треба?
-багато чого, у нас взагалі нічого немає
-тц
*навіщо він цикає*
Підлітки заходились вибирати продукти. Першим ділом взяли овочі та фрукти, хліб, яйця, молоко. А далі вже вибирали на свій смак.
-я блять тобі кажу що ніхто не буде їсти шоколадний торт
-я буду! Ну будь ласочкаа
Дівчина зробила найсумніший погляд зі всіх які вона могла зробити
-аргх, добре. Але якщо потім ніхто його не доїсть і він зіпсується-тобі пізда
-ураа дякуюю!! А можна ще моті взяти?
-бери що хочеш, але за ці хуйні будеш платити ти
-добре добре
Блондинка весело поскакала до каси та зайняла чергу, посміхаючись вона перевалювалась з одної ноги на іншу.
Дивлячись на це блонлин мимоволі всміхнувся
*ну нахуй*
Знову зробивши свій простий вираз обличчя, хлопець попрямував до Хіни.
***
-ми прийшлии
-Хіна, ану сюди!!
Рожева подруга просто схопила Ямамото за руку та потягоа до жіночого корпусу
-Міна, чому ми так спішимо?
-тому, що я хочу знати все і ти запізнилась на 15 хвилин, усі дівчата вже давно в мене
-ой я зовсім забула, вибачч
-нічого, а тепер біжимо
-давай трохи повільніше, я в магазині вже стомилась
-як там можна було стомитись?
***
За ці 15 хвилин на які спізнилась блондинка, Ашидо, схоже, уже вивідала усю інформацію у інших дівчат, тому, що зараз вони просто сиділи мовчки.
-нуу то що ми хотіли обговорити
-ми вже все обговорили, точніше, Міна з нас все висосала
Від такого порівняння дівчині стало спочатку смішно, а потім страшно. Власниця кімнати дивилась на блондинку зловісним поглядом, ніюи вона скоїла щось погане
-ну то що, Хіна, як у тебе справи?
-а, ну в мене добре, я сьоголні доьре спала і-
-ні ні ні ні, мені це не цікаво
-чому?
-я мала на увазі, як в тебе справи з Бакуго
Від такого тону в голосі подруги, дівчині стало дещо некомфортно і її руки покрились мурашками
*чи треба їй розповідати усе?*
-ну?
-а з ним все теж добре, ми хороші друзі, здається
-хороші друзі так...? Ну добре
*фух пронесло*
-ТОДІ ЩО ВІН РОБИВ У ТЕБЕ В ПАЛАТІ ПІСЛЯ СПОРТИВНОГО ФЕСТИВАЛЮ??
*блять що хй казати, вдати іщ себе дурочку? Чи сказати все як є? Стоп а звідки вона-*
-а з чого ти взяла що він ьув у мене в палаті?
-я хотіла тебе провідати, вже збиралась заходити, але тут виходить він
-тааак? Нічого собі... я навіть і не знаала...
-Хіна не сміши мене, ти не вмієш брехати
-хто тобі сказав, що я брешу?
-як мінімум твоє вже схоже на помідор обличчя
Блондинка закрила обличчя руками і змирилась з безвихідним положенням
-так добре, він у мене був, і що? Невже йому треба мене кохати щоб переживати за мене?
-ти сама це сказала
-я навіть спочатку не знала що він у мене був, мені сказала цілюща дівчинка, потім я спитала його чи це правда і він сказав:"так блять, це був я, хто ще буде про тебе дуринду піклуватись?"
Блонлинка спародувала низький голос хлопця, і зразу почула високі писки майже всіх дівчат
-всее Хіна тепер будеш мені докладати все про вас, ви такі милі
Тяжко видихнувши, Хіна вирішила втекти на кухню, бо там її чекав її улюблений шоколадний торт
*можливо, він і справді мене кохає... та і він мені подобається... так ні це дурниці!!*

водаWhere stories live. Discover now