-Ми переселяєм усіх учнів в гуртожитки, щоб гарантувати їм безпеку, а також створити більш дружній колектив. Ви даєте згоду?
-Так звісно, я буду дуже рада, якщо вона буде в безпеці, де підписувати?
-Привіт мам, ой добрий день. А що тут таке?
-Ти переїжджаєш в гуртожиток.
-Що? Як?
-Там будуть усі твої однокласники, не хвилюйся, будеш до нас приходити на вихідних якщо будеш мати час.
-А ну тоді добре. Я так зрозуміла, мені збирати речі?
-Так, бери все що тобі потрібно.
-Добре, я тоді піду, потрібно ще у всіх зібрати підписи. До побачення.
-До побачення.
У той час Хіна у своїй кімнаті уже збирала речі. Вона старалась взяти з собою багато декору для кімнати, тому що дуже любить це робити. Також взяла половину одягу зі своєї шафи, розуміючи, що ходити вона в половині не буде. Все-таки перестрахуватись не завадить.
***
Майже цілий день блондинка збирала речі та послухала свій плейлист 3 рази (а він у неї великий).
-Ойй, нарешті.
Слава Богу, вона вже зробила усе домашнє завдання, і вже можна було відпочити. Тут їй прийшло повідомлення.
*Користувач Хіна♡ приєднався*
Ііда Тенья: Навіщо ця група?
Мінка^^: Щоб спілкуватись! Нам потрібен чат зі всім класом!
Бакуго Кацукі: Знову ви якусь хуйню творите? Я вихожу.
*Користувач Бакуго Кацукі вийшов з групи "1-А клас:D"*
*Користувач Бакуго Кацукі
приєднався*
Бакуго Кацукі: ТА ЯКОГО ХУЯ? ВІД'ЄБІТЬСЯ ВІД МЕНЕ.
Мінка^^: Нііі
[Ейджиро]: Ну давай Бакубро, ти що?
Хіна♡: Усім дозволили переїхати в гуртожиток?
Асуї🐸: Усім
Мінка^^: Батьків Хагакуре ледве вмовили.
Хіна♡: Ого
Ііда Тенья: Лягайте спати! Вже дуже пізно, тільки спробуйте запізнитись!
Мінка^^: Ой ну і добре, всім солодких снів.
Хіна♡: Всім папа
Бакуго Кацукі: Заваліться вже.
Блондинка вимкнула телефон, поставила його заряджатись та лягла спати. Майже ніч вона не могла спати від радості.
***
На ранок Хіна відчувала себе не дуже. Вона не виспалась та у неї боліла голова. Випивши обезбол, блондинка почала збиратись у школу. Сьогодні у них не буде уроків, тому що вони заселяються в гуртожиток. Дівчина була дуже рада, що може ближче познайомитись зі своїми однокласниками, все-таки вони знайомі вже місяць, а вона з ними тільки пару днів. Блондинка розчесала свої пасма та зробила собі два низьких хвости. Як завжди вдягла гетри і вийшла з будинку. Неочікувано вона побачила, як перед нею йде Бакуго. Дівчина вирішила привітатись, і трошки підбігла до нього.
-Привіт!
-Що ти від мене хочеш?
-Нічого, я просто привіталась. Як справи? Батьки швидко відпустили?
-Ага
-Ти сьогодні більш веселий ніж завжди.
Блондинка яскраво посміхнулась в усі 32 зуби. Хлопець трохи розширив очі та на його щоках з'явився легкий відтінок рожевого. Вуха були більш насиченого кольору. Блондин відвернувся від дівчини.
-Такий як завжди. Відчепися.
-Ти якийсь червоний, у тебе температура?
Зіна приклала невелику руку до обличчя хлопця, через що була зразу зупинена.
-Не трогай мене.
-Як скажеш...
Всю дорогу, що залишилася, підлітки мовчали, і навіть не дивились один на одного.
***
-Хіна, Бакуго!
Міна почала активно махати рукою щоб привернути увагу пари.
-Привіт
Дівчина відповіла зовсім тихо, вона дуже змучилась носити свої коробки з речима. Блондинка поставила їх на землю та присівши на них вирішила відпочити.
Через пару хвилин усі зібрались і почали заносити речі. Хіні пропонував допомогу Кірішима, але вона відмовилась, бо не хотіла його нагружати. Все-таки у неї було всього 2 коробки: для одягу та гігієничних засобів, і для декору та шкільних речей. У два підхода дівчина з легкістю занесла їх до пустої кімнати в якій було тільки односпальне ліжко, невелика шафа, робочий стіл та стілець. Для блондинки цього було цілком достатньо.
*що ж, потрібно починати*
***
В цілому, на прикрашання своєї кімнати у Хіни зайняло 3 години. Десь за стільки ж впоралися й інші. Дівчина вирішила спуститись на кухню щоб щось поїсти. Там вона зустріла тільки Бакуго який пив воду. Блондинка пройшла до холодильника та знайшла там курку і ще деякі овочі. Вона вирішила її запекти. Нарізаючи овочі, дівчина відчула на собі чиїсь погляд. На неї дивився Кацукі.
-Ти щось хотів?
-Ти не правильно ріжеш.
-Мені так зручно.
-Дай сюда.
Хлопець вихватив у Хіни з рук ніж та посунув її бедром.
*що за наглість?* У неї часто виникало таке питання, коли вони з Бакуго пересікались.
Дівчина уважно спостерігала за тим, як швидко блондин ріже овочі. Також вона запам'ятовувала рухи ножа, щоб потім не виникало таких ситуацій.
-Все, далі сама.
-Я би і без тебе впоралась.
-Ага, нарізала б три години.
-Не правда
-Праавда
Блондинка проігнорувала останню фразу хлопця і прийнялась готувати соус. Бакуго все ще сидів на кухні.
-Що тобі ще треба?
-Ти ж готуєш це на всіх?
-Ну так
-Хочу подивитись, чи я не отравлюсь.
-Тц
Хіна закотила очі, але все ж таки почала переживати за дійсність рецепту. *чому я так переймаюсь? мені його думка не цікава* Цікава.
***
Блондинка вже поставила курку в духовку та подивилась гордим поглядом на хлопця.
-Ну можна було ще більше перцю добавити.
-Я ж ітак багато добавила.
-Тц
На цій веселій ноті, Бакуго вийшов з кухні і видно, пішов у свою кімнату. *дивний*
Дівчина завалилась на диван та включила телевізор. Переключаючи канали, блондинка все ж таки знайшла канал, на якому йшло її улюблене шоу.
***
Через пару годин, курка була готова. Відчувши запах, майже всі її однокласники спустились на кухню.
-Вау, ти це сама приготувала?
-Ну, майже
Сказала дівчина, згадуючи, як Бакуго нарізав їй овочі.
-Давайте вже сядем за стіл, я дуже голодний.
Володар акулячих зубів вже пускав слюну на апетитну птаху. Кожен відірвав собі по кусочку та запиваючи соком, який був в холодильнику, нахвалювали Хіну. Дівчина червоніла і відповідала на компліменти. *а де Бакуго? так, мене це не цікавить, мене це не цікавить*
-Кірішима, а де Бакуго? Тут зібрались усі крім нього...
-Він лягає шпати дужще рано.
Хлопець говорив з набитим ротом, і його слова звучали приблизно так.
-Зрозуміло, ахахахах
-А давайте зробим конкурс кімнат?
Міна неочікувано встала зі столу і її очі заблистіли азартом.
-Давайте!
Ідею звісно підтримали Кірішима та Камінарі.
-А може не треба?
Ізуку різко зачервонівся і закрив лице руками.
-Та гаразд тобі, я впевнена в тебе чужова кімната!
Від цих слів зі сторони Урараки, хлопець став червоним, як помідор. Хоч Хіна дуже змучилась за цей ден, все ж таки теж підтримала ідею.
