Вплив таврування

Частина 9. Тепло.

***

Рафлет вдарився спиною, полетівши на дно ванни.

Схопив Юріель, коли вона почала падати, та притягнув до себе так, що приземлилася на нього згори.

На її тілі не було ні єдиної подряпини завдяки швидким діям, та дівчина була здивована значно більші, ніж якби впала самостійно.

Господар встав, як тільки його тіло торкнулося низу, і вийшов з ванни, аби оглянути жінку на наявність ушкоджень. Коли переконався, що не поранена, зітхнув та спробував відсторонитися, але покоївка схопила його за передпліччя та притягнула до себе.

-Пане, з вами все гаразд?

-…Я в нормі. А що щодо тебе? Чи не налякалася ти раптовому падінню?

Очі служниці блищали від сліз.

Чоловік, що стояв перед нею в цьому сні, нічим не відрізнявся від того, якого вона знала в дитинстві. Йому було все одно, чи поранений він сам, лише проявляв турботу про Юріель, переживаючи, що вона могла отримати удар струмом.

Коли дівчина тільки почала отримувати побої від його імені, одногу разу її жорстоко покарали на десять днів, поки юнак доводив батькам свою незгоду з положенням подруги.

Як тільки вона звільнялася від знущань, Пан оглядував її, аби переконатися, чи не забилася де-небудь, та запитував, чи все в нормі.

Він ніколи не дивився на себе, тому й маленька дівчинка завжди мала бути поряд з ним.

Покоївка присягнулася залишитися з ним до кінця, як тільки опритомніє від цього сну.

Насправді напевно, це було сновидіння саме з цієї причини. Порив, що велів їй залишатися поряд з Рафлетом, аби не був самотній, та захищати його.

-Що означає, "ви в нормі". Ваші руки, ні, спина. Прошу, покажіть мені вашу спину.

Служниця кинулася на нього без вагань. У неї був великий досвід служіння при травмах. Хвилини їй було більш ніж достатньо, аби роздягнути та одягнути кого-небудь. Моторні пальці швидко розстебнули мокру сорочку Господаря та стягнули її.

Оголіле, мокре, тверде тіло. Це був чудовий витвір мистецтва, що притягував погляди людей. Юріель була на межі сліз, коли провела руками по спині, перевіряючи, чи не має ушкоджень.

-Травма, травма…О. Нічого немає.

-Я ж казав тобі, що зі мною все гаразд. Не став би страждати через таке, так що не хвилюйся.,- сказав молодий Майстер, схопивши її за зап’ястки. Пальці дівчини, що обмацували його спину, повисли в повітрі, оскільки їм нікуди було подітися.