Take care of me

Бонус

4 роки потому

Глибокий вдих. Повільний видих.

– Вдих, – повторює діями свої слова Чонгук, не перестаючи уважно розглядати великий заокруглений живіт.

– Видих, – грудна клітка здувається, і Техьон занепокоєно погладжує, схоже, вже готового вибратися на волю малюка.

– Ну, – нашорошено тягне альфа. Вони з Те перезираються.

– Здається, хибна тривога, проте думаю вона не довго буде хибною.

Чонгук полегшено видихає, стискаючи пальцями перенісся. Він за ці довгі хвилини ледь не посивів, спантеличено спостерігаючи за переймами і розуміючи, що геть не годен допомогти впоратися з болем.

– Я вже гадав, що ти тут і розродишся, – вказує рукою на їхній оновлений, обладнаний сучасними приладами офіс.

– Якщо відверто, я теж, – схвильовано усміхається Те, смикаючи себе за пружинки на маківці, не відводячи уважного погляду від роздутого живота. На який одразу ж дбайливо кладуть руку.

– Та не збираюся я народжувати, – роздратовано фукає Сокджин, закочуючи очі. – Тренувальні перейми, подумаєш.

– Ти ледь не розплакався зі страху, хьоне! Що ми повинні були подумати?

– Синочок не може дочекатися, коли вже нарешті побачить світ, тому й вивертав мене зсередини, – крехтить над своїм животиком щокатий Сокджин, погладжуючи малюка. Такий самий роздовбай, як і його татко. До речі, а де він вештається?

– Спокійно, – регоче Чон, підіймаючи Техьона з підлоги. Коли старшого перекосило від болю в животі, вони з Те гепнулися на підлогу, стурбовано поглядаючи на омегу, наче у того ось-ось відчиниться віконце, і з нього вилетить дитина, наче кіт, який нашкодив із кватирки. На щастя, перейми були лише тренувальними. – Його терміново викликали на нараду.

– Що сталося? – омега намагається загрозливо підвестися, аби розірвати всіх і все за свого альфу, але тільки нагадує пінгвіна.

– Хіба велике керівництво не має достатньо причин? Вгамуйтеся, хьоне, бо малюк передумає і почне перти з тебе танком. – Техьон притримуючи, допомагає омезі підвестися.

– Це все так схоже на Намджуна, чи не так? – усміхається він, звеселяючи подружжя Чон. – Скажіть йому, що я у кафетерії знищую запаси рибного супу і запиваю його молочним чаєм. Чого ви так на мене дивитеся? Це їжа божеств!