Демони серед нас

1. Вступ

Осінь в Англію прийшла якось дуже швидко. Часті дощі, сильний вітер ну і звісно на всіх почала нападати осіння апатія.

- Бляха, сьогодні тільки дев'яте вересня, а я вже жалію, що тоді не повісився нормально - нив Рубен на перерві.
- Не жартуй так. Гаразд? - Бейлі запереживала
Деймон в цей момент цокнув, не без уваги дівчини звісно.
- Що з тобою ? - здивувалась вона.
- Все добре. - відрізав хлопець
- Ну ок - вона знову повернулась на Рубена - то чому тобі так нудно ?
- Та не знаю...
- Давайте якось кудись сходимо, розвіємось? - підійшла до них Індра
- Не знаю навіть - засумувала Ненні
- Ну в мене є одна ідея... - влився в розмову Рой
- Розповідай - підхопила Хлоя
- Ну не всі будуть згодні - хлопець спочатку сказав, а потім подивився на Ненні
- Ну не тяниии - промовила дівчина
- Ну гаразд... Як, що до прогулятись в лісі Дарк?
- Це то й, де люди зникають, а інші і подивитись туди бояться? - спитала Бейлі
- Ну типу, але ті, що бояться і придумують різні казки про тих хто начебто зникає. - підтвердив хлопець
- Ну не знаю, все-таки ліс... там брудно, а у мене взагалі-то дорогий і брендовий одяг - зауважила Індра
- Ну то купи те, що не жалко буде порвати - сказала це Бейлі так нібито їй одній уже набридло слухати про те яка вона багата.
- Ну тоді вирішино, йдемо в ліс повний різних загадковостей та трав які мені будуть потрібні - зраділа дівчина
- Які ще трави? Ти типу відьма? - розпитав Рубен
- Ну ніби й так ніби й ні. Я допомагаю мамі з її бізнесом натуральних ліків. Ну і сама трохи роблю різні відвари, в тому числі і відьматські але це не так важливо.- усміхнулась Хлоя
- Я багато про тебе не знаю... - сказала Бейлі
- Я повна секретів - Хлоя сказала таке ніби це звичайна справа.
- Всі згодні про ліс? - перепитав Рубен
Підлітки всі як один відповіли "так" та по дорозі на наступний урок почали обговорювати деталі.

***

В назначений час друзі зібрались біля входу в ліс. Він був темний, похмурий та наганяючий страх та тривогу. Ненні була дуже налякана.
- Ти в порядку? Може все ж не підеш? - Рой підійшов до дівчини та взяв її руки в свої.
- Т-та ні. Я в-впор-рядку.
- Не пробуй обманювати мене - гостро сказав хлопець - я прекрасно знаю, що коли ти боїшся то починаєш заїкатись.
- Рой правий. - сказала Бейлі - тобі не варто йти.
- Я піду - також дуже строго сказала Ненні
- Не думала, що ця заучка може бути така впевнена - прошептала Індра Деймону.
Хлопець проігнорував дівчину.
- Всі вже заспокоїлись? - рикнув він.
- Ти нормальний взагалі? - вмішався Рубен
- Так стоп. Ще бійки нам бракувало - закричала Бейлі.
- Ну так хай твій хлопець помовчить.
- Це було зайве. - сказав Деймон
- Ми не пара!
- Затеее - Рубен подивився на товариша і ухмильнувся.
- Помовч - зашипів той
- Сам розкажеш потім, якщо не зассиш.
- Ви про, що взагалі?!
- Бейлі, все гаразд. Ходімо...

Декілька хвилин ліс був звичайним. Де кожні декілька метрів росли дерева, та було багато місця.
- Хм, ну то й що тут такого? Що всі так бояться. Нічого особливого - промовила Індра
- Ти була в лісі? - запитала Хлоя паралельно підходячи до різних рослин та обережно ставлячи їх в кошик
- А що? - насупилась дівчина.
- Без обід але ти зовсім не схожа на людей які замість салону краси виберуть ліс.
- Так я і не вибрала б. У мене тато у вільний час охотиться на тварин різних там. Іноді я з ним хожу.
- Оу... жалко тваринок - засумувала Ненні.
Індра на це тільки хмикнула.

І в якийсь момент підлітки почали входити в непрохідні чагарники. Ліс сам по собі ніби змінився. Ніби відкрив таємні двері для особливих гостей.

Почало темніти. Було важко роздивитись людину перед собою. Але вони не зупинялись. У підлітків було якесь передчуття. Всі думали, що вони роблять помилку, що йдуть далі, але не зупинялись. Це було схоже на гіпноз.

Всі старались якось розбавити мовчання яке мягко кажучи давило.

І ось йдучи вже години 3, вони заходять на якусь полянку і бачать там...