Демони серед нас

2. Рюкзак Рубена

Вони заходять на якусь галявину і бачать там дім чи навіть замок часів благородних дам та графів там всяких. Сам ж двір був вкритий різними кам'яними доріжками які вели до інших частин садиби. Великі вуличні ліхтарі добре освітлювали ділянку, тому здавалось ніби зараз не опівночі.

- Схоже келих пива перед виходом був зайвим... Чи ви теж це бачите? - похмурішав Рубен.
- Що бляха тут робить ця... архітектура? - Індра мягко перебувала в шоці.
- Виглядає так ніби тут хтось живе...
- Не можливо. Такі замки важко буде зараз побудувати це раз, а якщо й спробувати то потрібні великі гроші на це все, тоді по логіці у цих людей повинні бути якісь дорогі речі типу машин. А тут дороги як бачиш нема. - зауважив Рой
- Як же бісиш ти своїм занудством. - цокнула Індра.
- Ей! Ти якось старайся дивитись за тим, що випльовуєш зі свого роту! - крикнула Бейлі.
- Те ж мені - закатила очі та.
- Може ми повернемось додому? - подала голос Ненні.
- Це звісно непогана ідея, але давайте подумаємо. Зараз уже явно ніч якщо ми зараз підемо то батьки почнуть вас питати чого це ви так пізно тільки прийшли. А якщо рано то просто скажете, що були у мене на ночівці і просто забули сказати. Та і блін, тут явно щось не те з цим замком, думаю буде весело, ну пішлии - коли Рубен це сказав, всі замовкли. Вони думали про одне але мовчали.
І тут Деймон сказав :
- Пішли. - його голос назавжди закоркувався в пам'яті кожного з присутніх. Ця фраза його ж і вбила.

Всі як якась сильна та впевнена в своїй перемозі армія крокували до входу.

Двері великі та вкриті різними орнаментами вже декілька хвилин гіпнотизитували підлітків. Потім Деймон встрепенувся та різким рухом відкрив їх. Інші попрямували за ним. В цю хвилину хлопець подумав чи не помилка все те що вони зараз роблять?

Перед героями відкрились красиво прикрашені сходи вкриті червоним килимом та по обік з двух сторін від них були вішалки для верхнього одягу.

Під сходами великі двері які вели в якесь велике приміщення.

На верху сходів були двоє дверей які буде вже більш скромні. Внизу ж також були двері.

- Ого! - майже закричала Бейлі
- Хм...  Будинок наче на початку ХІХ століття завмер... - промовив Рой - і це не щось типу світлих ангеляток з трояндами, це затхла і груба готика...
- Звідки ти це все знаєш? - без минулої аристократичності сказала Індра.
- Книги - відмахнувся хлопець - якщо тут сходи значить ці великі двері ведуть або в бальний зал або в обідню вітальну, якщо друге то в дверях зверху в деяких різні вітальні, а коридори ведуть до спалень ну і десь може заховатись бібліотека.
- А це чому? - запитала Хлоя.
- Так зазвичай робили в ті часи. - також спокійно сказав хлопець.
- Куди ідем? Надіюсь зразу в великі двері?  - з дитячою радістю спитала Бейлі, адже вона з дитинства любила готичні речі.
- А ти думаєш ми б пішли в бібліотеку? Ха смішна! - промовив Рубен.
- Ну то пішли господирі! - засміявся Деймон

Відкриваючи двері Деймон знову подумав чи не помилка це, але хіба не всерівно? Всерівно. Ну от і все.

Це дійсно виглядало як вітальня, велика люстра зі свічками на ній, диван з кріслами по середині кімнати, камін збоку, на стіні гарні бра знову ж таки зі свічками. Романтично.

Рубен з розбігу плюхнувся на диван.
- Мягенький! Гукнув друзям які стали росходжувати по кімнаті.
- Супер, ну то може скажеш, що ти ніс в своєму рюкзаку, всю прогулянку?
- Полегше кицю, моя дорога Бейлі чи не хочеш ти посеред такої прекрасної ночі, випити не такого прекрасного як ти вина, яке я позичив у батька, доречі схожих років як цей замок.
- Ти, що взяв ?! - закричав Деймон - ти хочеш бухати хороше вино в незрозумілому замку?
- О ні ти, що! Вином ми не обійдемось! Я ще взяв трохи пива також досить хорошого німецького, ну і звісно слабоалкоголка з магазину для дівчаток якщо ригати не хочете як ми хлопці.
- Ти нестерпний! - знову кричить Деймон
- Ну чого ти! - заступилась Бейлі - ти забув як ми все літо про трохи випивали у кожного вдома коли батьків нема? Або ж просто гуляючи?
- Так але тоді ми були в місті, в день! А не в чортовому замку, вночі!
- Не хочеш не пий, а ми так і не відсвяткували початок навчального року!
- Правильний настрой зірочко! Скажи дякую Деймоне, шо я траву не приніс як зробили б 80% підлітків нашої країни.

- Я в цьому не хочу брати участі, і тобі не бажаю Бейлі. А всі інші? Що думаєте?
- Ну я ніколи не пробувала алкоголю але.. -  задумалась Ненні
- Я не проти - пожала плесами Хлоя - ітак батьки вчора знову сварились, набридло.
- Я за, тільки не слабоалкоголку, я вже звикла до більшого градусу - протараторила Індра
- Ну тоді я буду лиш пиво і щось поменше, бо Ненні тільки пробувати буде, я якщо що допоможу - усміхнувся Рой
- Ти п'єш? - запитала Індра
- Ну знаєш, я творча людина іноді картини або музика не йде без такого.
- Ви всі дивні! Та ви не бачите цей замок чи, що? Це така архітектура! А ви хочете сидіти тут і пити?!
- Ну чому ж? Ми дійсно посидимо тут, вип'ємо, може пограємо в якусь гру, а потім підемо гуляти по замку. Чи ти думав ми будемо ходити і оцінювати красоту архітектури? - насміхався Рубен.

Деймон на пару секунд задумався. А потім сказав.
- Ладно, я в ділі.