Зима штука хороша, але і тут є і свої мінуси. Ці мінуси знайшов і Юн який котрий день не може придумати, як повернути свою білочку. Він ночами не спав і все мріяв повернути назад. В ті часи коли вони разом гуляли осіннім парком, ті часи коли вони святкували новий рік разом.
Він хоче до нього
Нарешті у ніч на 31 грудня йому в студії прийшла геніальна ідея, як повернути Чона. Прийняв зручну позу для писання від швидко виводив літери на папері де вже по тихеньку був план повернення. Написавши, він був в радості, та лиш думки про невдале виконання прибирали його усмішку з лиця. Він боїться помилитись, він боїться вразити його... Він боїться його втратити
Хосок блукав вулицями нічного Сеулу. Яскраві ліхтарі освічували вулиці, сніг падав на каштанове волосся парубка яке згодом промокло.
Повертаючись додому він скрізь бачив вивіски нової пісні його хлопчика. В душі він радів за нього, як за будь кого. Але душевна біль не відпускала його. Йому було боляче так, що і ворогу цього не побажаєш.
Мін, знаючи де живе омега, поїхав туди. Він все підготував. Фотографії, пластинки... Все що було пов'язано з ним він приніс до його квартири. Там же і приготував його улюблені страви. Встигши все зробити він покинув дім та залишив записку на обідньому столі у Чона. Приїхавши додому він чекав завтрашнього дня.
Чон прийшовши до свого під'їзду побачив багацько фотографій з альфою. Серце заливалось кров'ю. Кров'ю болі. Серце боліло. Скрізь біль і печаль той ледь дійшов до своєї квартири. Той ввійшовши очманів від побаченого. Він бачив.. Ні не так. Він відчував всі спогади з Юном. Пройшовши далі він чув ту саму пісню яку вони разом співали. Ця пісня стала останнім швом. Він хутко зібрав речі та купив перші квитки до Тегу.
Юнгі все бачив. Він встигнув поставити камери по дому та спостерігав за ним. Серце билося як не в себе. Старший переживав за нього. Зібравшись він поїхав до станції.
Хосок з невеликою валізою чекав свого поїзда. Почувши його об'яву він спокійно пішов до свого вагону. Та тут його перехопив Юнгі. Заплакані очі, важке дихання показувало, що той летів до нього як навіжений. Та прибігши він ніжно поцілував Хо. А той і не давав задню. Пустивши сльози чи то радості чи то суму він відповів на поцілунок.
Поїзд від'їхав. Хосок в теплих обіймах. Юнгі щасливий.
Вони разом навіки
Годинник пробив давно за північ. Вони посміхались, раділи. Вони змогли.
В житті стало все на краще. Омега навчав дітей та дорослих танців в той час як Мін писав чудові треки які за декілька днів ставали світовими хітами. Через два роки в них з'явились чудові хлопчики. Чімін та Джун. А що було далі спитаєте ви, а я вам скажу. Далі в них було все на краще.
Happy End
Пе се - фух. нарешті. я не знав як закінчити тому все вийшло досить банально, як на мене. але вирішувати вам. я радий буду якщо ви проголосуєте в главах тому.. зробіть приємно, так скажем подарунок на день народження, що минуло ахаах. хай вам щастить
ВИ ЧИТАЄТЕ
Хто як не ти?
FanfictionХосок відправив свого коханого навчатись закордон де він благополучно закінчив університет де отримав вищу освіту в музичній індустрії. Для Юнгі відкрилось багато шляхів по яким він може піти. Та що буде з Хосоком? Невже він так і залишится на друго...
