Люди дорогі, не хочу вам брехати
Не хочу бути я одним з брехунів
Не хочу брехати, бо правдою не налякати:
Нічого не буде добре.
Світ- то є тління
І це мертвая справа
без сенсу вести існування важке
***
Я не хочу вмирати повільно
Я не хочу вмирати тихо
Я хочу вмерти вільним
Щоби рідні не плакали стиха
А коли я помру поховайте
В океані широкім мене
І сумних ви пісень не співайте -
скидаю я тіло бренне земне
А коли поховаєте тихо
Не кляніть Бога за втрату тяжку -
Пийте ви горілку п'янку
Моя смерть це зовсім не лихо
Бо її кожен третій хотівНу а поки, чекають, чекають
Коли дивний поет помре
І мене кожен день проклинають
Ждуть поки смерть мене забере.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Думи Харків'янина у Львові
PoesíaМоя перша українська повноцінна і найбільша збірка. Планував 15 частин. Вийшло 12. Читайте з задоволенням.