Заповіт(не Шевченка)

11 4 2
                                    

Люди дорогі, не хочу вам брехати
Не хочу  бути я одним з брехунів
Не хочу брехати, бо правдою не налякати:
Нічого не буде добре.
Світ- то є тління
І це мертвая справа
без сенсу вести  існування важке
***
Я не хочу вмирати повільно
Я не хочу вмирати тихо
Я хочу вмерти вільним
Щоби рідні не плакали стиха
А коли я помру поховайте
В океані широкім мене
І сумних ви пісень не співайте -
скидаю я тіло бренне земне
А коли поховаєте тихо
Не кляніть Бога за втрату тяжку -
Пийте ви горілку п'янку
Моя смерть це зовсім не лихо
Бо її кожен третій хотів

Ну а поки, чекають, чекають
Коли дивний поет помре
І мене кожен день проклинають
Ждуть поки смерть мене забере.

Думи Харків'янина у ЛьвовіWhere stories live. Discover now