Гафелпаф.

153 18 2
                                    

Годинник дзвінко відстукував час, повідомляючи, що стрілки зупинилися рівно біля сьомої помітки. Драко, нарешті, підвів очі від пластикового кубика. Він зібрав головоломку вже увосьме за п'ятнадцять хвилин — це становило його особистий рекорд. Відволікшись від набридливого заняття, юнак помітив, що нудьга, якою була просякнута кімната, крадькома підібралась і до нього. Стрімкий погляд сірих вир окинув кімнату в пошуках чогось, що зможе його відволікти.

— Трясця, де ж він, — м'який шепіт порушив майже повну тишу, яку тривожив тільки набридливий стукіт дзигаря та квапливі рухи Герміони.

Мелфой підвівся з безглуздо-червоного ліжка, й потягнувся, щоб розім'яти м'язи. Його погляд прискіпливо зачепився за фотографію, яка стояла на полиці біля невеликого письмового столу. Дивакуваті пики золотого Тріо та вся родина Візлі позаду. Очі самі по собі закотилися, коли картинка після довгого часу не колихнулась. Декілька місяців тому Драко здивувався б факту, що у маґлів теж існує система фотографій. Але минулого тижня Герміона влаштувала йому, здається, четвертий позасистемний урок маґлознавства, тож тепер хлопець не дивувався нерухомим фотографіям. Тонкі пальці з характерним звуком поставили рамку на місце, а Мелфой мигцем обдивився кімнату, яку він знав немов свою. Увагу пригорнула тендітна фігура. Герміона настирливо намагалась запхати у невелику сумку незліченну кількість речей, що необережною кучугурою лежали поруч. Невеличке металеве коло, яке вибилося з більшості шмаття, зацікавило Драко. Схопивши дивну штукенцію, він підніс її ближче до очей; за зовнішнім виглядом річ нагадувала великий наручний годинник: округла форма корпусу, верхня частина якої була прикрита склом, плоский диск з нанесеними по колу поділами та двокольорова стрілка.

— Що це за дивний годинник, Ґрейнджер? – розрізав тишу зацікавлений тон хлопця.

— О, Драко, де ти його знайшов? — дівчина відірвалася від свого заняття. Підвівшись на ноги, вона простягнула руку в спробі вихопити дивну річ. Але Мелфой, бешкетно посміхаючись, підняв дрібничку над головою.

— Не смішно, дай сюди, — Герміона, не полишаючи свого замаху в задумі обікрасти хлопця, встала навшпиньки, витягуючи лівицю. — Драко, віддай, ми вже й так запізнюємося!

— А я казав, що брати додаткові завдання по зіллях в День Засновника погана ідея? — темна брова хитро сіпнулася вгору, коли Герміона зачепилася за паличку, що до цього міцно тримала шоколадні локони. — Ні-ні-ні, цей спосіб заборонений, Ґрейнджер, — завдяки спритним рухам хлопця, древко швидко зникло, опинившись в руках Мелфоя.

Гоґвортські вечорниці.Where stories live. Discover now