Ранкові промені грайливо лоскотали холодні стіни Великої Зали крізь величні вікна. Приміщення не наповнювала незліченна кількість голодних чи заспаних студентів, як завжди в таку годину, натомість тут жваво рухалися ельфи-домовики, лавіруючи між столами. Маленькі створіння готувалися до святкового вечора, займаючись сервіруванням столів та готуванням їжі, інші застосовували магію, аби прибрати незначні брудні плями, які гоґвортські діти встигли лишити після сніданку.
Зазвичай студентів не долучають до підготовки Зали, тим паче не вручають ганчірку в руки, відправляючи до мармурових скульптур з ціллю стерти увесь неіснуючий пил. Звісно, ельфи вже впевнилися в чистоті статуй, але використовувати таке заняття у якості покарання ніхто не забороняв. Професорка Макґонеґел не вигадала нічого кращого, ніж змусити Пенсі Паркінсон натирати фігури до блиску.
— Міс Паркінсон, — сказала вона тоді, дивлячись на дівчину крізь окуляри, які нещодавно з'явилися у гардеробі викладачки, — ми докладаємо усіх можливих зусиль, аби виховати студентів та студенток Гоґвортсу гідними представниками магічного світу, тому мені дуже прикро бачити такий протест з вашого боку. Я гадаю, ви повинні бути покарані за вашу витівку, тому завтра ви приєднаєтеся до ельфів і залюбки допоможете їм підготувати Залу до бенкету.
На думку Пенсі, вона займалася абсолютно безглуздою працею, проте уникнути цього повільного четвертування було практично неможливо – Мінерва контролювала процес, стоячи біля дверей. Жінка обговорювала щось із Добі, певно, узгоджуючи програму вечора.
— А щодо вас, містер Нот, — вона скривила губи, — ви перевершуєте себе з кожною спробою. Якщо і надалі будете вдосконалювати навички втілення цих дурощів, мені доведеться вжити певних заходів, які будуть відповідати майстерності вашої наступної витівки. Повірте, я теж володію фантазією. А поки, подумайте над своєю поведінкою, юначе.
Монотонність роботи добряче дратувала, і Паркінсон навіть позіхнула, прикриваючи рот рукою, втомившись від гультяйства. Чого не можна було сказати про Тео Нота, який пихтів від несправедливості. Він був саме тою людиною, яка придумала витівку з зіллям на уроці Снейпа, тому хлопцю дісталося ще більше. Шатен стояв на зачарованих сходах, які левітували у повітрі під стелею, і вішав здоровенний синій прапор з величним орлом. Це був лише третій з дванадцяти, тому часу «подумати про свою поведінку» надавалося вдосталь.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Гоґвортські вечорниці.
Fanfic«...День Засновника Гоґвортсу - свято, яке щорічно відзначається учнями та викладачами Школи Чарів і Чаклунства, вшановуючи усіх чотирьох засновників. Кожне святкування має свої традиції та звичаї, які символізують та уособлюють характер батьків Гоґ...
