☁️Невже це через мене?☁️
*Через 10 хв, Джейдан був біля поліклініки, він швидко вийшов з машини, і направився до медсестри яку побачив*
-Перепрошую, ви знаєте де знаходиться Нікі Кейбер?
-Так, кабінет 34, третій поверх, треті двері.
-Дякую, вам!
*Хлопець як найшвидше пішов туди, куди сказала медсестра, знайшовши ті самі двері, він постукав і зайшов*
-Нікі..Що ж з тобою сталося? Лікарю що з нею?
-Доброго дня, ваша подруга у важкому стані. Вона могла загинути, якби вчасно не викликали швидку. Надіємось на її одуження.
-Я вам дуже вдячний, що подзвонили мені та сказали що Нікі попала в аварію.*Ніка лежала без стану, хлопець сів біля неї, і почав щось казати, а лікар вийшов з кабінету*
-Боже, вибач мене..я не хотів..Знаєш, ти мені подобаєшся..Вибач що не сказав цього швидше..
Пам'ятаєш як ми зустрілись вперше? Як ти бігла вся у сльозах, та щей щось там пробурмотіла під носом, коли врізалась в мене..
*Дівчина прекрасно чула голос Джейдана, але не могла нічого промовити, по її обличчі потекла сльоза, і вона легко посміхнулась*
-Нікі, ти мене чуєш? Не плач, усе буде добре! Я тобі обіцяю! Лікарю, йдіть сюди!
*Лікар прийшов, перевірив стан дівчини, і промовив*:
-Вау, ніколи де такого не бачив, вона пролежали без стану більше 8 годин, зараз вона одужала, і прекрасно усе чує, це диво якесь! З таким темпом, вона скоро зможе виписатися з поліклініки.
*Джейдан уважно слухав що говорив лікар, після чого ще трішки посидів біля Ніки, та пішов додому, він кожного дня приходив до неї, кожного разу приносив якісь смаколики. Проходили дні, тижні, місяці. Та ось на третій місяць дівчину виписали, але вона нічого не сказала хлопцю, а вирішила зробити сюрприз*
☁️Надіюсь він буде радий, скоріш би ми зустрілись. Потрібно одягатися, і сказати подрузі щоб вона сказала Джейдану щоб він прийшов в одне місце, там де і зустрінемось з ним ☁️
-Алло, Лейла тут є таке діло.
*Дівчина розповіла що до чого, подруга була рада, тому що Ніку виписали, та зробила те що її сказала вона.*«Від лиця Джейдана»
-Слухаю, Лейло.
-Джейдане, не міг би ти підійти на узбережжя?
-Можу, а навіщо?
-Побачиш. Прийди туди в 18:00.
-Ок. Бувай.
*Закінчивши розмову хлопець швидко одівся й виїхав, до моря.*
☁️Що вони видумали вже☁️
*Приїхавши, Джейдан вийшов з машини на узбережжі нікого не було тільки одна дівчина. Вона обернулась та швидко побігла до хлопця, підстрибнула та обняла.*-Ніка? Як? Що ти тут робиш?
-Сюрприз!
*Дівчира посміхнулась, та поцілувала хлопця*
-Ти..ти..Я тобі подобаюсь?
-Дурнику звісно що...