Чарівна казка

Неочікувана зустрічь

— Джейдан це ти?
-Тьотя Джису! Я вас не впізнав, не могли ви допомогти нам.
-Проходіть, проходіть. А хто це з тобою? Дівчина твоя?
*Хлопець з дівчиною переглянулися поглядами, та Джейдан сказав:*
-Подруга моя.
-Хахаха не сміши мене, йшли сюди, ти її о так ніс, щей хочеш сказати що ви просто друзі?
-Пані Джису, це справді правда, я просто ного підвернула, і не могла йти. А Джейдан допоміг мені, ось і все.
-Ну добре, давай я огляну твою ніжку.
*Жінка зробила усе потрібне для того щоб нога перестала боліти*
-Слухайте, може чаю чи кави?
-Мені каву.
-Мені каву.
*Вони промовили одинаково, та почали сміятись, тьотя пішла готувати каву а хлопець дивився на дівчину та сказав:*
-Тобі вже легше?Чи десь болить?
-Та ні, усе добре здається.
*Джису принесла каву*

-Ого, де ви так навчились гарно оформлювати такі малюнки?
-Я сама живу, тому іноді стає скучно. Ось так і навчилась)
-Ну це круто! Я б теж так хотіла.
-Тебе Джейдан навчить, він в цьому профі.
-Справді? Це правда Джейдане?
-Хахаха, ну так.)
-Ооо, навчиш тоді.
*Поговоривши ще трішки з жінкою, Ніка і Джейдан пішли в школу, а звідти вирішили прогулятися, все було добре та от до хлопця підбігає якась дівчина, зі словами:*

-Джейдане!!! Як я тебе довго чекала!
*Вона підбігла до хлопця, та обняла*

-Кей, я теж чекав нашої зустрічі!!!
☁️хто вона така, що він на неї чекав? Яке мені діло до нього, дибіл.☁️
-Хей, я йду бувай.
-Ніка стій, давай я тебе позн..
-Давай іншим разом, мені потрібно йти!
*Йшовши додому, дівчина думала хто це всю дорогу..*
-Ну і чим вона краща за мене?