-Дурнику звісно що..так!!
-Справді?!
*Джейдан від радості взяв Ніку за талію, підняв та покрутив*
-Я тебе обожнюю!
-Я тебе теж, Харенд!)Доречі куди ми підемо зараз?
-Хаахха, офіційно запрошую тебе до себе в дім.
-Оо, я думала ти й не скажеш, ходи як найшвидше я їсти хочу.
-Добре, пішли.
*Хлопець та дівчина сіли в машину і поїхали, цілу дорогу вони мовчали, але Ніка кожного разу повертала свій погляд на хлопця, він це бачив та сказав*
-Що ж ти в мені такого побачила, такий я красень, що не можеш погляд відвести?
-Ей! Не дивлюсь я, взагалі-то я дивлюсь..дивлюсь, на дорогу.!
-Ну так так.
-Та ну тебе Харенд.
-Добре, добре, нічого більше казати не буду.
*Їхавши, по дорозі вони купили вечерю, коли приїхали розклали усе на стіл*
-Боже, ця піца неймовірна!
-Підтримую, вона такаж неймовірна як ти.
-Ахахха, ти мене ставиш в сором'язливе становище. Давай краще підемо у щось пограємо.
-Хороша ідея, ходи. Ти вмієш грати Counter-Terrorists?
-Ой, я чула про неї але не грала.
-Сідай, я тебе навчу.-Дивись нажимаєш сюди, потім туди, і так знову. Зрозуміла?
-Так, зараз спробую.
☁️Чому це так важко, так куди він казав мені нажимати, ага сюди, потім сюди, і..☁️
-ДЖЕЙДАНЕ, Я ВБИЛА ЙОГО!
-Ого! Вітаю.
*Дівчина від радості підстрибнула і обняла сильно хлопця, і вони впали на ліжко*
-...
*Ніка хотіла встати, тільки хлопець її схопив за талію, і не відпускав*-Тікаєш від мене?
-Та ні..я хотіл..
-Я також хочу, я думаю ми двоє цього хочемо. Правда ж?
☁️ТАК. Як я це тобі сказати маю то, що ж робити, може головою хитнути..☁️
*Ніка похитнула головою, чим підтвердила слова Джейдана. Хлопець зрозумів її, та почав спускати руки нижче*
-Ця гра мені більше довподоби..