Десятка Амбрели)

Важкі стосунки

Важко придумати назву розділу атже я не знаю, яка головна тема тому просто читайте (сподіваюсь із задоволенням). Всім приємного читання

-----------------------------------------------------------------

Вранці Десята прокинулась у ліжку своєї нової кімнати. Дівчина дістала з тумбочки свій наручний годинник і застібнула його на своєму витонченому зап'ястку. На годиннику була 10:03. Т/і повільно піднялась зі свого ліжка і побачивши себе у дзеркалі, яке повішене на її шафі трохи налякалась. Їй кортілось мерщій привести себе у порядок атже цей вигляд більше нагадував не людину, а якусь макаку. Переодягнувшись у звичний одяг і розчесавшись Десята пішла у ванну чистити зуби, а після в'яло попрямувала на кухню. Там на диво нікого не було тому дівчина мовчки зробила каву та сіла за стіл. Т/і почувся звук телепортації та коли вона повернула голову знову пролунав той звук і за її спиною нікого не було. Дивно. Допиваючи каву дівчина пішла у свою кімнату та помітивши світшот П'ятого їй закортілось віддати його власнику. Взявши чорну кофту дівчина підійшла до дверей з написом «5» і постукала у двері. Знову ж ніхто не відчинив. Дівчина знову постукала, але у відповідь тільки тиша.
-Агов, П'ятий, я знаю, що ти тут тому відчини
У відповідь знову тиша.
-Коли перестанеш ображатись тоді я поверну тобі твій світшот
Коли дівчина говорила ці слова то по сходах підіймався Клаус і ці слова неабияк зацікавили його атже він чітко пам'ятав, що П'ятий вчора з'явився без верхньої частини одягу разом з Т/і. Чи могло це щось означати? Йому було не відомо. Клаус швидко пройшов повз Т/і та вона його помітила.
-Клаусе, а П'ятий сьогодні не виходив з кімнати?
-Та ніби ні, він так робить коли дуже зайнятий або ображений
-Все ж таки ображений —пробурмотіла собі під ніс дівчина — то, якщо побачиш його то передай йому хай зайде до мене
-Домовились
Їхня розмова була така, наче вночі нічого не було. Можливо вони просто не хотіли це сприймати, а можливо тільки П'ятий це прийняв так серйозно. Дівчина повернулась у свою кімнату та як тільки закрила двері на її щоках потекли сльози. Це похникування почули Клаус і Ваня атже саме в цей момент вони проходили повз дверей у її кімнату. пролунав стук у двері Десятої, дівчина підскочила з надією, що це П'ятий. Швидко витерши покрі щоки рукавом гольфа, Т/і відкрила двері. Але за ними столи занепокоєні номери Сім та Чотири.
Побачивши їх, дівчина розчарувалась і сльози знову поплили її обличчям.
-Агов, Т/і, що трапилось?
-Ти чого? Не плач
Друзі занепокоїлися цією істерикою. Вони пройшли у кімнату та змусили дівчину усе розповісти. Після того як змогли розібрати в тій істериці, що ж трапилось Ваня обійняла Т/і.
-А може ти його пошлеш куди подалі?
-Погоджуюсь з Ванею. В нього холодне серце і сумніваюсь, що він може любити, а тим паче кохати
Ці слова змусили Т/і й далі плакати.
-А можете принести води? - Десята хотіла відволіктись від їхніх слів щодо П'ятого.
-Звісно - ті двоє побігли на кухню.
Т/ф валялась на ліжку захлинаючись у сльозах та врешті-решт була змушена припинити цю свою істерику атже Ваня з Клаусом довго не з'являлись. Тоді дівчина витерши останні сльози повільно спустилась на кухню де побачила як номери Чотири і Сім ніжно обіймаються. Було дивно, що після такої істерики в неї на обличчі з'явилась широка посмішка, але як не можна порадіти за друзів? Десята немов дитина почала стрибати навколо цих двох і радіти. А ті у свою чергу реготали. Коли сміх закінчився вони остаточно зізнались, що Клаус та Ваня закохані. Т/і була надзвичайно рада і взагалі забула про П'ятого. Сказавши свої привітання голуб'ятам Десята налила у скланку води та пішла в свою кімнату.
Весь день П'ятий не з'являвся ні в кого на очах і це насторожувало Десяту. Дівчина могла без проблемно проникнути у кімнату завдяки своїй суперсилі, але не робила цього атже хлопець міг ще більш образитись через не дотримання особистого простору. На годиннику була 22:36 і Т/і вирішила знову ж пройтись до кухні сподіваючись, що зустріне П'ятого. Так і сталось, на балконі стояв номер П'ять і насупившись розглядав люстру. Дівчина вже трохи жвавіше підійшла до П'ятого і поставила свою руку йому на плече.
-П'ятий..
Хлопець здригнувся і хотів повернутись у свою кімнату та Т/ф не дозволила цього зробити міцно вхопивши його руки.
-Вислухай, благаю
-Серйозно? Ти спочатку зі мною цілуєшся, а потім з моїм братом. Ти точно не та Т/і
-Та не цілувала я його! Наші губи ледь доторкнулись
-Але ж доторкнулись
-Ти ревнуєш?
-Було б кого ревнувати
-От тепер ти точно той П'ятий, якого я пам'ятаю, ревнуєш до кожного стовпа!
-То, що ти хочеш від мене?
-Це було випадково та і ми остаточно не цілувались тому не ображайся, а точніше не ревнуй
-Та не ревную я!
-По-перше ти кричиш, а по-друге заперечення - ознака згоди
-Т/і, перестань
-Погодься, я тебе знаю краще як ніхто інший
-Погоджуюсь — важко зітхнувши відповів П'ятий.
-Ну от і все, йди забери свій світшот
-Залиши собі, дарую як спогад
-Можеш без ось цього грубіянства? Ненавиджу коли ти так говориш
Хлопець зробив вдих та видих і відповів.
-Вибач сонечко, але залиш мій світшот собі, запевняю він тобі пасуватиме
-А це вже надто, краще груби
-Ні кохана, я на зло буду милим — на його губах застигла лукава посмішка.
-Давно ж я не бачила цієї посмішки
-Тепер кожного дня як тільки прокинешся будеш бачити
-Та я вже і боятись буду
Юнак всього-лише посміявся та приобняв Т/і однією рукою.
-Тепер не ображаєшся?
-Стараюсь не ревнувати
Ці слова наче гріли душу і тому Десята притислась до хлопця ближче. Весь цей час за ними спостерігав знизу сходів Клаус.
-Я повинен зробити так, щоб вони розлучились... — прошепотів сам до себе Четвертий.
Ті двоє попрощались та побажали одне одному гарних снів і пройшли у свої кімнати. На диво Т/і дуже швидко заснула. Дівчина прокинулась від стуку у двері. Ліниво піднявшись дівчина відчинила і за ними стояв Клаус з чашкою кави в руках.
-Доброго ранку Т/ішка
-І тобі не вмерти
-Я і так безсмертний — сказав хлопець вручаючи чашку кави дівчині.
Та в свою чергу бере чашку і коли куштує каву розуміє наскільки Клаус помилився. По-перше це довбане Латте, а по-друге воно з цукром! Десята ледь не пролила каву атже від кількості цукру в каві подавилась напоєм.
-Сподіваюсь я не прогадав?
-Нууу, а скільки ти сюди насипав цукру? — відкашлюючись відповіла дівчина.
-3 ложки, а що? Не вгадав? Ти не любиш Латте?
-Тобі сказати прямо чи не образливо?
-Звісно прямо
-Я ненавиджу Латте, а каву чи чай або ж інший напій я п'ю без цукру
-Вибач, давай я перероблю?
-Ні, я краще сама зроблю своє улюблене Американо без цукру — сказала дівчина віддаючи хлопцю назад ту чашку Латте.
Десята поспішила на кухню і тільки коли вона була вже біля сходів зрозуміла, що ходить в піжамі.
-Трясця!
Але дівчина вже була на порозі кухні тому Десята швидко зробила каву та перемістилась у свою кімнату.
Т/і майже допила каву і вирішила піти у душ. В шафі були чорні джинси, які дівчина давно хотіла одягнути і чорний гольф, який дуже пасував до них. Тому дівчина помчала у ванну кімнату та хутчіш прийняла душ. Після душу звісно ж були всі інші мокрі процедури. Дівчина вийшла з ванної кімнати. Десята підходила до своєї кімнати як відчула наче хтось узяв її за руку. Повернувши голову вона побачила П'ятого, який легко посміхнувся їй.
-Давай прогуляємось десь?
-Ти щось задумав? Наскільки я пам'ятаю, ти не дуже любив прогулянки
-Заради тебе полюбив
Дівчина тільки посміхнулась одним кутиком губ і продовжила йти у свою кімнату. Діставши свою косметичку Десята зробила своїми вмілими руками легкий мейк, який їй дуже пасував. Т/і вийшла з кімнати та попрямувала до парадного входу. Там з тумбочки дістала свої кросівки і побачила, що П'ятий вже стояв і чекав на неї.
-Всеодно не розумію, що можна так довго робити?
-Багато чого
Ця не остаточна відповідь не сподобалась П'ятому тому він просто відкрив двері та як джентельмен пропустив дівчину вперед.
-А твої манери все ще збереглись — посміхнулась Т/і.
-Заради тебе не забував
Ті двоє вийшли на вулицю та почали йти у сторону парку паралельно жартуючи та спілкуючись на різні теми. І раптово номер П'ять взяв Десяту за руку і вони з'явились у горах.
-А де це ми?
-Німеччина, нажаль часові пояси відрізняються аж на 9 годин тому тут майже вечір поки у нас ранок
-А тут і справді красиво, ніколи не доводилось тут побувати — говорила дівчина розглядаючи ліси та пагорби поблизу.
Те, що їй тут сподобалось сприяло на настрій хлопця, який в очевидь тільки покращувався. Пройшовши приблизно 20 хвилин вони побачили альтанку і сіли на лавочки просто одне одного. На лавочці дівчина помітила коробочку від гральних карт. Десята підняла їх, щоб показати хлопцю і запропонувала.
-А давай в дурня?
-Через стільки часу ти не змінилась
-Заради тебе не міняюсь — говорила дівчина вже перемішуючи колоду гральних карт.
Козером був хрест. Роздавши по 6 карт вони розпочали.
-Валет
-Хаа 2 — блимнув картою П'ятий.
-Твій хід
Хлопець кинув на стіл 2 черву, а дівчина на неї 7 черву, тоді хлопець додав ще 2 і 7 вено. Т/і досить добре грала в карти тому легко відбила цю атаку. Тоді Десята кинула 4 дзвінка, а хлопець натомість кинув даму дзвінку. Дівчина широко посміхнулась і підкинула ще 2 дами.
-Агов, читати думки не можна — обурився номер П'ять.
-А я не читаю — виправдалась Т/і.
Так продовжувалось ще 6 ігор і рахунок був 3:4. П'ятий перемагав. Залишивши карти на тому місці де вони і були ці двоє пішли дальше прогуляватись пагорбами. На годиннику Т/і була 14:57, а в Німеччині 23:57 і коли дівчина повідомила П'ятому, яка година він байдуже поглянув на Т/і.
-Тобі хочеться повернутись додому? Тобі не цікаво зі мною? — спохмурніло відказав номер П'ять.
-Ти не так зрозумів, я вже зголодніла тому я хочу повернутись
-Ти була колись в німецьких ресторанах?
Дівчина тільки похитала головою вказуючи на відповідь «Очевидно ні». Тоді П'ятий посміхнувся і простягнув Десятій руку для телепортації, а вона у свою чергу слухняно накрила його долоню своєю. В ту ж мить вони раптово з'явились на порозі якогось ресторану, який вочевидь працював круглоденно атже зараз у них 12 ночі. До них одразу ж прийшов офіціант та розпочав розмову німецькою, яку Т/і ледь розуміла.
-Доброго дня пане, бажаєте замовити столик на двох? Бачу ви зі своєю дівчиною — єдине, що вдалось зрозуміти дівчині.
Наступна відповідь П'ятого була ще не зрозуміліша, але офіціант провів їх за один з столиків. Номер П'ять знову вирішив корчити з себе джентельмена тому відсунув крісло Десятої і обрисом обличчя мов наказав сісти. Т/і сіла на крісло спинку, якого тримав П'ятий. Крісло було на металевих ніжках, а форма нагадувала овал. Попри те, що воно з пластику було дуже зручно сидіти там.
П'ятий трохи присунув її до столу і сів просто неї за стіл. Хлопець підсунув кінчиками пальців меню в сторону дівчини. Десята натомість відкрила книгу з невеличкою посмішкою. Її увагу привернули тости з шинкою атже вона вже наслухалась похвали Німецької шинки.
-Тости з шинкою?
-Я саме сподівався, що ти їх і вибереш
П'ятий підняв руку і до нього прийшов офіціант. Хлопець сказав, що вони замовили і офіціант поспішив на кухню. Поки ця двійка чекала на своє замовлення вони спілкувались про все, що турбує, вони немов відкрили душу одне одному.
-А ще, Т/і, ти вибач, що я так накинувся вночі...
-Перестань, та і до того я також цього хотіла
Номер П'ять нахилився і поцілував дівчину в щоку після чого вони одне одному посміхнулись. Невдовзі тости та шинка вдарили своїм прекрасним запахом і Харгрівзи прийнялись до трапези.