Десятка Амбрели)

Спогади

Трохи тупий сюжет, але хай буде так. Тут ми просто дізнаємось минуле нашої героїні, тому приємного читання)

-----------------------------------------------------------------

Ранок т/і почався ну.. м'яко кажучи погано. Дівчина прокинулась на коврику у вітальні своєї квартири. Відкривши очі пролунало стільки лайливих слів скільки могло б існувати, але серед них було одне речення.
-Чорт! Якого біса це знову почалось?!

Трохи полежавши на м'якому коврику т/і все ж таки знайшла сили піднятись і піти в ванну кімнату. Після зроблених процедур дівчина попрямувала на кухню, поглянувши на годинник на її руці пролунало знову лайливе слово. На годиннику було чітко видно, що зараз 9:35. Прибувши до кухонної кімнати дівчина не придумала нічого кращого, а ніж посмажити собі яєчню. Після того як т/і доїла сніданок вона пішла в свою кімнату щоб взяти речі атже П'ятий не попередив, що вона буде жити за 3 пізди від своєї квартири. Дівчина зняйшла в своїй шафі якийсь рюкзак в який склала деякий одяг, косметику та все інше, що було їй потрібно. Дівчина вже стояла в під'їзді як вона зрозуміла.
-Блять, а який адрес?

Дівчина проходила навколо себе декілька гругів як зрозуміла, що зможе переміститись туди тільки через спогади.
-Але ж це небезпечно може бути.. ну то й, що?

Т/і зусередилась на своїх спогадах про Академію і напруживши руки і них полились яскраві барви зеленого кольору.
-ТАК - крикнула переможньо т/і

Вона прорвалась у просторі і з'явилась у тій самій вітальні Академії Амбрела. Дівчина почала підніматись по сходах як почула звук телепорту. Знизу біля сходів був П'ятий з чашкою кави в руках.
-Ти де була?
-Вдома
-Зажди, до твого дому звідси 46 кілометрів
-Я поясню
З цими словами дівчина зайшла у тепер свою кімнату атже на дверях була табличка з написом «10». Кинувши рюкзак на ліжко Десята перемістилась у вітальню.

-Чорт! Я думав тільки я вмію переміщатись, ну і Лайла
-Я тобі все розповім після того, як ти розповісти, як ти мене знайшов? - після цієї фрази т/і взяла чашку з кавою П'ятого і зробила ковток і віддала йому чашку. Перед розмовою т/і зайшла на кухню і зробила собі своє улюблене Американо і пішла у вітальню. П'ятий сів на диван, а т/і сперлась сідницями об стіл навпроти нього і попивала каву.

-На скільки ти вже знаєш моїм мізками 59 років, а моєму тілу тільки 16
-Помилка в розрахунках, продовжуй
-Я в свої 13 років не повірив старому і почав перечити, що і було помилкою. Я хотів переміщатись у часі, а він мені це забороняв. Я ж був дитиною тому і розізлився й вибіг на вулицю, там я і почав переміщатись, я зайшов надто далеко.. я потрапив у 2019 рік де був апокаліпсис.. я прожив там 43 роки.. після я якось зустрів кураторку
-Ту лярву? Оххх ненавиджу ж я її
-Стривай, ви знайомі?
-Спочатку розкажи як ти мене знайшов, а потім все інше
-Гаразд, вона мені розповіла, що таке Комісія, це компанія.. - не встиг він договорити як т/і його перебила
-Яка спостерігає за тими хто хоче порушити плив часу, бла бла бла, а тих хто хоче щось змінити вони ліквідовують, я знаю, що це за компанія
-Ну тоді ти знаєш, що вона мені запропонувала роботу. Я став кіллером. Навчання в мене було місяць а потім я почав ходити на завдання, я працював там рік і 10 місяців. Колись мені дали напарника, я вже і не пам'ятаю.. чи то дівчина?.. чи хлопець?.. але пам'ятаю одне, я кохав свого напарника. Я не пам'ятаю його ім'я, не пам'ятаю обличчя, голосу, нічого.. але це була єдина людина яку я зміг покохати. Мій напарник мене досконало розумів і підтримував у потрібний момент. Він розповідав жарти, які неабияк мені подобались та змушували сміятись.
   Дівчина допивала свою каву уважно слухаючи.
-Я тебе розумію, але це не пояснює звідки в тебе є інформація про мене —  перечила т/і.
-Гаразд, після тих 3 апокаліпсисів комісія відновилась де Герб зайняв місце головного. Якось мене Герб запросив туди на якусь бесіду і я якимось чином побачив папку, синього кольору
-Ого то я настільки небезпечна? Хороші в них залишились спогади про мене
П'ятий зненацька зник у блакитному спаласі і незабаром знову з'явився, але вже тримав в руках синю папку.
-Ось, якщо цікаво то сама почитай — протягуючи папку говорив П'ятий.