Надсутінкове

Втерлась у довіру?

   Отже зараз повинно щось статись, щось несамовито шалене. Старший Вінчестер все ще тримав руку на пекучому місці, а та вампірша продовжила діалог тільки вже не з-за дверей.
-Кріс, давай так, ти не будеш мене вбивати хоча напевне є якась причина чому ти тут, а ми забудемо, що взагалі знайомі
-Це ти намагаєшся домовитись зі мною? Ти за кого мене сприймаєш?
-Чорт забирай ти вилитий Джейс, робиш з себе казна-кого
-То оце такі перемови в вищих істот? — шепнув Джек Сему.
-Уявляєш, сам в шоці — так само прошепотів Сем.
-Кіра, можливо ми перестанемо так тупо налагоджувати справи? — вв'язався вампір, який стояв біля дверей.
-Агов, не позорь мій клан, ми можемо все владнати
-Усе, давайте швидше зачистимо це гніздо і гайда до джинів — фиркнув Дін.
-Зачистити? О чорт, Роне! Якого біса ти знову пив людську кров?! — звернулась вампірша до іншого вампіра, який вийшов з нею.
-Ну вона така тепла, солененька, свіжа, смачна, я не зміг стриматись

   Кріс міцніше стисла руківля свого клинка і замахнулась на того вампіра, якого назвали Роном. Та вона навіть не доторкнулась лезом адже інший вампір взяв її зап'ясток і почав щось мовити.
-Е е, місс Фрей, пощадіть цього вампіра, йому ж і століття одного немає

   Вампір хотів ще щось доповнити, але просто не зміг адже яскраве лезо клинка доторкнулось просто до його серця. Золотий блиск у очах вампіра погляв на власника цього клинка та Кас холодно відповів йому поглядом. В наступну секунду того вампіра просто спопелило, наче в нього в шлунку розпалили багаття і це полум'я поглинуло його. Вінчестери навіть не хотіли нічого слухати, вони просто забігли у помешкання вампірів і побачили там ще з 2 десятки осіб. Схоже весь клан був вдома. Повернутися назовні хлопці вже не змогли адже вампіри заблокували вихід. Отже вони утрьох проти 20 вампірів? Досить рівні сили, чи не так?
  
   Кріс залишилась з Касом біля входу у будівлю та проти них виступили сама власниця клану та її заступник. Виходить буде бій 2 на 2. Не те, що в хлопців, їм можна було тільки побажати залишитись хоча б з одним цілим шматком шкіри. Кастіель швидко почав діяти тому в наступну мить взявся душити того вампіра поки рукоятка його клинка лежала на траві позаду них. Кріс в свою чергу ледь не отримала кулаком по пиці та це формальність. Кіра взяла лом, який чомусь стояв в траві і стала в підготовчу позицію. Цікаво, що надумала ця вампірша зробити ломом божому нефілиму. Кріс наблизилась до вампіра, якого душив янгол і проштрикнула його клинком. Той так само згорів без жодного сліду про його існування. Для хлопців це була б дивина та вони не розуміли, що це особлива зброя, клинки Серафіма не раз рятуватимуть життя. Та от ці клинки були і трохи вдосконалені закляттям однієї з ордену Крістін. Вдосконалювати зброю було фахом майже кожного з ордену лицарів.
  
   Кастіель підняв руківля з трави і зразу ж з'явилось таке ж яскраве лезо.
-Допоможи хлопцям, я не збираюсь їх знову повертати до життя — зі спина кинула Кріс.