Надсутінкове

Оце так зустріч

   Ось дівчині вже 21. Кріс набридло здалеку наглядати за цими подіями і підкидувати мисливцям статті про нечисть. Тож вона вирішила власноруч полювати на нечисть.
Розпочати свою кар'єру власних полювань дівчина вирішила з деякого містечка неподалік штату Індіани. Виявилось, що всіх тутешніх мисливців якраз таки зжерли вампіри з джинами, а полтергейста в будинку пристарілих не було кому відправити у пекло. Отже, Кріс почала шукати щось про надприродні випадки у цьому містечку. Прочитавши декілька статей дівчина зрозуміла, що в місті багатенько роботи. Гніздо вампірів, сімейка джинів, полтергейст. Кріс давно збиралась як деякі інші лицарі самостійно розбиратись у проблемах нечисті та ось це бажання здійснилось.
  
   Прибувши у це місто дівчина опинилась біля якогось мотелю з доволі яскравою вивіскою. Вечірня темрявала змусила світитись вечірні ліхтарі. Було доволі темло адже це липень, найспекотніший місць літа. З скляних дверей у мотель зелені очі дівчини зупинились на якомусь чоловікові. Він був досить знайомим їй. Зі спини дівчина не могла впевнетись та коли той чоловік повернувся до неї обличчям Кріс впізнала клятого Вінчестера.
-Якого біса він тут?! Та він заввдить мені працювати! Тут ж наче немає мисливців - фиркнула Кріс до себе.

   Дівчина увійшла до зали та з її приходом задзвенів дзвіночок над дверима.
-Примітивно — шепнула та.
Підійшовши ближче Кріс оглядала старшого Вінчестера, який вочевидь намагався знову ж орендувати номер на фейкове ім'я. Все ж таки йому вдалось взяти номер і адміністратор віддав Діну ключ після чого почимчикував кудись.
-Дін? — доволі тихо вирвала Кріс.
Мисливець оглянувся і підійшов до рудоволосої дівчини.
-Тобі щось потрібно?
-Тільки щоб ти провалив звідси тому, що розбиратись тут буду я

   Дін був трохи вищим за дівчину і зверхньо дивився на неї.
-Що ж мені зроблять ці милі оченята? — насміхався хлопець.

   Погляд Кріс немов спалахнув злостю. Вона ненавиділа коли її не сприймали. Зеленоока хотіла відповісти щось погрозливе, але як тільки вона хотіла це сказати то її перебив якийсь хлопець. На вигляд він був трохи молодшим за неї.
-Агов, Дін. Ми тільки прибули, а ти вже кадриш дівчат? — сміявся хлопець йдучи поблизу іншого, дуже високого чоловіка.
-Семе, вона мені погрожує — невинно звернувся Дін до того жирафа.

   Той молодик зупинився за крок до Кріс і подивився у її смарагдові очі. Його очі немов приховвлись чорними зірницями страху.
-Хто ти? Я бачу твою енергію, вона схожа як..
-Уявляєш, той козел мій біологічний батько
Дін переглянувся з Семом і його просто прорвало на істеричний сміх.