Коли всі нарешті прокинулися. Україна придала до стіни Львів і дивилася гнівним поглядом.
– Щ-що сталося?- Львів.
– Україна! Що ти робиш!?- Чернігів.
– Мовчи, Чернігів!- Україна.
– Ти знаєш предка Військо Запорозьке! Лише ти знаєш! Кажи, хто це!!!- Україна.
– Я не знаю!- Львів.
– Не бреши! Він сказав, що це ти, знаєш!- Україна.
Львів почав плакати.
– Може досить його мучати? Він мало, що тобі скаже. Ти лише час втрачає.- Київ.
– Не плач Львів, у неї трішки психоз.- Чернігів.
– Гаразд... У тебе є цей день! А я поки піду в кафе зі своїм старим і найкращім другом.- Україна.
– З яким другом?- Крим.
Проходив повз її кабінету і почув.
– Ви що? Забули?- Україна.
– Ми не знаємо.- Чернігів.
– Може.. Канада?- Крим.
– Вірно! Молодець, Крим! Так, Кленовий. Він мій давній друг. У нас дипломатичні відносини почалися між нами ще в 1992 р., якщо я не помиляюся.- Україна.
– Коли!?- Крим.
– Нічого собі!- Чернігів.
– Львів, ти мене зрозумів. Ладно мені вже час йти!- Україна.
ВИ ЧИТАЄТЕ
"Історія України"
FanfictionПривіт всім! "Буде розповідатися про родину України." Моя особиста думка, щодо родини. Картинка не моя. Приємного читання 🇺🇦☺️! (1 грудня - 31 грудня 22 року)
