ЗА ОКЕАНАМИ

Частина 2

     Вранці знайдуть перехожі та відвезуть в лікарню, Поліція з'ясовує Що це було побиття та групове зґвалтування. Коли Ares зайди до неї в лікарню, він не зможе більше думати об'єктивно. Він буде бачити в ній найкрасивішу та найніжнішу жінку, з якою захоче створити сім'ю та мати сина. Після допиту він пішов свій кабінет І зовсім забув про Анабель. А вона так чекала останній вечір з ним. Це була остання вечеря перед далекою дорогою в невідому Аргентину.    

 Увечері він вирішив зайти до на Нінель вона лежала вся в ранах, але вона була вона була настільки красива біла шкіра довге чорне волосся, надзвичайно глибокі сині очі. Коли Ares підійшов і сів на ліжко, жінка торкнулася легенько його і він перетворився на дикого звіра накинувся на неї як божевільний. Це була ніч крові та пристрасті. В другій частині міста його чекала Анабель. Вона молилася і бачила ще більше ніколи вони зустрінуться. Треба думати про себе і нове життя й шукати нове кохання на берегах далекої Аргентини. Настав новий день і вона надія що це таке це таке прийде на сніданок. Було надзвичайна боляче усвідомлювати що він не прийде, а коли добрі люди розповіли що Ares залишився на ніч з Нінель. Сильні бурі бували в душі, він вже обіцяв припливти до неї максимум через пів року, будувати нове життя в Аргентині, замість цього він залишається на ніч зі шльондрою, яка вигадала своє зґвалтування. І так страшно їхати одній в таку далеку та невідомо країну. Але чоловік якого вона так кохала дав її під дих. Кращі сміливо І гордо сісти на паром А то всі починають говорити що тебе кинув наречений перед Аргентиною. Якби не було боляче, треба рушати в дорогу, квитки куплені другого виходу немає. Вранці Ares прокинувся в себе в кабінеті він був весь в крові та стояв жахливий запах мерців. Він пішов митися, але цей запах так і не змивається. Друзі казали що він може встигнути провести Анабель на паром і все вирішиться. Але Ares знав що те що він зробив ніколи не виправдає надії Анабель, отож найкраще собі шукати чоловіка по дорозі в Аргентину.

     Анабель дивилась на океан, неймовірно чудовий та неспокійний. А темно-зелені хвилі так манили у свої води. Лора найкраща подруга стояла поряд і розмовляла як завжди збуджена і весела. Ресторан на відкритій веранді - дівчата пили каву З шоколадними цукерками з горіхом."Ну він не козел безрогий, скільки всього зробила для нього. А він навіть не прийшов попрощатися. Зато цілу ніч кутив з тою лярвою. Так розважався з нею в госпіталі, Що чули всі в лікарні, подумати тільки жертву себе строєм, так кричать на весь госпіталь, як свиня не різана. Цей типо наречений, одне бажання вставити свій." "Лора давай не будем", тихо сказала Анабель. " Лора, Лора, я вже багато років Лора. Ти завжди літаєш у своїх ілюзіях і ніколи не бачиш реальності. Чудово знаю що це твій останній вечір в місті, він просто тварюка, худобина, негідник; невже так складно було притримати свого гарячого друга." "Лора не зараз," відповіла Анабель.