" Білий сніг сиплеться з усіх боків. Хурделиця обіймає простір. У самому центрі стоїть Техьон. На ньому довга біла сукня з парцеляновими прикрасами. Він усміхається і лише зрідка торкається снігу, що впав. Немов уперше бачить його.
- Техьон!
Голос Чонгука зривається і його не чути. Хуртовина посилюється і з кожним новим словом, стає все гірше й гірше. Коли темні очі відкриваються, білої сукні не видно. Техьон стоїть у криваво пошарпаних тканинах. Переляканий, немов кошеня під дощем. Очі вдивляються у постать Чонгука і просять про допомогу. Просять очі, а слова й не скаже.
- Техьон я тут!
Яскравий сплеск із червоних троянд, застилає погляд, та й усю свідомість. Чонгук лежить на білому снігу, а зверху падають пелюстки троянд. Трохи піднявшись, нікого не знаходиться, лише ледь видимі сліди, що ведуть нікуди по снігу. Техьон зник, немов сніг навесні. "
- Чонгук! Чонгук, прокинься!
Макне хмуриться і різко відкриває очі. Такий неясний сон, взагалі не радував. Тільки вчора він розбирався з усією ситуацією на дорозі, а вночі таке сниться. Взагалі не до добра.
Руки трохи протирають очі. Хлопця розбудив Джин, що вже вкотре просить не засинати в загальному залі компанії. Вчорашні події стали винятком: буйного молодшого ніхто не міг заспокоїти, навіть після бійки з водієм. Лише Юнгі зміг придумати "геніальний план" і підмішав у воду снодійне. Ось тоді й зміг заснути не маленький макне
- Ти замерзнеш на підлозі. Я приніс тобі чай і тости - Джин вказав на невеликий столик
- Як я тут опинився?
- Що, після вчорашнього нервування, нічого не пам'ятаєш?
- Фрагментами
- Після побиття водія, ти пішов розбиратися, чи живий Те і так далі, але тоді Джун і Чімін поїхали вже. Залишився лише Юнгі і він ненароком сказав, що все Техьона забрали в морг і все. Ти так розлютився, що просто зловив усі штрафи на дорозі. Не знаю яким способом, але Хосоком притягнув тебе до зали і спокійно намагався пояснити, що з Техьоном усе більш менш, але ти не слухав - втомився пояснювати Джин і відпив сік
- Що з Техьоном? - переживає Гук
- Він у лікарні, одразу скажу - жити буде. Щоправда, лікар сказав, що можливі прогалини в пам'яті й певний час він не зможе танцювати - до приміщення зайшов Чімін і спокійно продовжив розповідь старшого.
- Чому?
- Було надто багато осколків у ногах і рани будуть довго гоїтися. А провали у пам'яті, бо удар прийшовся і на мізки.
- До нього можна? Я маю його побачити - мало не перекинувши їжу, побіг Гук. Його ноги вчасно зупинилися перед відчиненням дверей.
- Далеко зібрався? - на порозі стояв похмурий Юнгі.
- Юнгі відійди!
- Нікуди ти не поїдеш до нього
- Чому це?!
- Лікар учора помилково діагнозував можливу больову кому, але в лікарні сказали, що її не виявили - пояснює для всіх репер
- Ти вже був у нього?
- Їздив із Джуном медкарту залишати. Сьогодні вдень буде операція, може після неї заїдеш до нього
- Яка операція? - в один голос запитали Джин і Гук
- Видалення мізків - хмикнув Шуга і пішов
- Придурок - вилаявся Джин - Чонгукі, ти не хвилюйся, Техьон у нас сильний. Він точно житиме і все у вас буде добре.
- Він житиме обов'язково, я зроблю все можливе для його щасливого життя!
- Як мило, аж нудить.
