ксав'є

частина 30

монстр почав бігти , а ви з венздей відійшли від тієї дірки
венз:- швидко за ним !
не встигши оговтатися ти та венздей побігли за чудовиськом — ви бігли без зупину , проте зупинилися біля болотяних слідів людської ступні — аддамс присіла , щоб краще розглянути їх , а ти продовжувала стояти , серце і досі невгамовно билося
венз:- монстр людина...
??-що ви в біса робите ?
одночасно повернувши голову з венздей в бік ви побачили ксав'є, що стояв з парасолю в руках 
подруга піднялася
венз:-бігли за монстром
ксав'є:-що?він тут? ви смерті шукаєте ?
хлопець подивився очима на венздей , а потім на тебе
-а що ти тут робиш ?
ксав'є:- почув , що венздей йде до старої каплички -*хлопець перевів погляд на венздей*-до цього всього знав , що туди підеш і ти -*знову його погляд був на мені *
ксав'є:- я таки вчасно прийшов
- ми зрозуміли одне , монстр — людина
венз:-сліди ніг монстра змінились на людські
ксав'є:- покажіть
щойно повернувши голову до слідів — їх не було , клятий дощ!
-дощ їх усі змив...
хлопець видав щось типу пх
-ми знаємо , що бачили !
ксав'є:- я хочу бути об'єктивним
венз:- шляхетно
нарешті ви втрьох рушили з місця
ксав'є:- слухайте , скажіть відверто нащо ви взагалі прийшли до старої каплички??
венз:- хотіла дізнатися про Крекстоуна ,  дізнатися як він з усім цим пов'язаний,  а *твоє ім'я*-*дівчина повернула голову до тебе *—дуже зацікавив мій візит сюди
ти кивнула головою
ксав'є:- дізнатися хотіла за допомогою своїх ведінь?
венз:- чому ти так вирішив?
ксав'є:- вгадав ! коли це почалося ?
венз:- майже рік тому
ти тихенько йшла поруч і уважно слухала їх розмову — адже було цікаво
венз:- я наче торкаюся оголеного дроту
-проте тобі це до вподоби?
венз:- саме так , *твоє ім'я*
-але ти цього не контролюєш і схоже , що тебе це лякає
ксав'є:- ведінням не можна довіряти — це лиш частина правди
венз:-  ні ! я бачила Крекстоуна так чітко  як і вас  зараз , він зібрав усіх ізгоїв у каплиці і спалив їх заживо
-він був садистом
ксав'є:-і козлом
хлопець доповнив твої слова — і у цей момент ваші погляди на мить перетнулися , але потім ти відвела погляд прямо
ксав'є:- досі не розумію до чого це все , Крекстоун був 400 років назад
венз:- та от до всього!
подруга полізла до сумки і дістала малюнок на якому стоїть вона і Крекстоун , а на фоні палаюче подвір'я Невермору
ксав'є:- ти вигадуєш історію і підтримуєш її за допомогою ведінь , ти бачиш те що хочеш !
венз:- ти не віриш у мою силу чи досі ображаєшся , що я відмовила тобі вчора ??!
стоп стоп , а що це було вчора , чого  вона йому відмовила ??
ксав'є:- мій батько експерт , застерігає, що ведіння не дружать з логікою , це все емоції, а от емоції не твоя сильна сторона...
венз:- ровен мав рацію , станеться  щось погане і я це зупиню , почавши з монстра
подруга повернула голову в сторону ксав'є
венз:- ким би він не був
аддамс пішла...