Почала розбирати державні справи. То політика, то економіка. Занадто багато завдань падає на державу і її міста, але нічого з цим не зробиш, бо йде війна за свободу та мир.
Поки розбирала папери згадала, що скоро збори країн. Бажання не було, оскільки вона вважала, що Європа хоть і дає, але мало. Така країна, як Америка на думку дівчини була підозрілою. Якщо згадувати часи СРСР і зараз, то США міг дати більше ніж дає. Тому надіятися на інших не треба. Деякі держави взагалі дратували Юкі.
Закінчивши з роботою, вирішила подивитися, що інші роблять. Зайшла до Рівне.
– Привіт! Що робиш?- 🇺🇦.
– Відпочиваю після тяжкої прації.- Рівне.
– М, клас! Гаразд, не буду заважати!- 🇺🇦.
Перевірила, щоб столиця спав. Потім зайшла до Харкова.
Він трішки злякався, від різкого відкриття дверей у його кімнату.
– Завдання зробив?- 🇺🇦.
– Так, зараз українськи стендап слухаю. Так смішно! - Харків.
– Понятно. - 🇺🇦.
Коли всіх провідала, то зайшла на кухню, щоб повечеряти. Поки їла раптом хтось подзвонив. Взяла трубку.
– Ало? Хто це?- 🇺🇦.
– Привіт! Ти мене не впізнаєш?
– А повинна?- 🇺🇦.
Сумним голосом відповіла.
– Це твій давній друг!
– Канада? Це ти?- 🇺🇦.
–В ціль! Так. Як ви там? Все добре?- 🇨🇦.
– Тримаємося, як можемо. Київ взагалі не спав неділю, ледве вклали спати.- 🇺🇦.
– Оу... Я чого тобі дзвонив, хотів нагадати про завтрашній збір. Ти пам'ятаєш?- 🇨🇦.
– Нажаль так. Якщо чесно, не хочу йти. Те просто витрачання мого дорогоцінного часу на таке.- 🇺🇦.
– Не кажи так! Це важливе зібрання! Можливо, воно вплине на війну.- 🇨🇦.
– Ключове слово тут "можливо". Ладно, пока...- 🇺🇦.
Закінчила дзвінок, доїла свою вечерю та вирішила до камиданської години прогулятися по вулиці.
Одягнулася тепло і на вулицю.
/Частини можливо будуть виходити не так часто, а там подивимося.\
ВИ ЧИТАЄТЕ
"Рідне"
FanfictionВсім привіт! Ця історія буде чимось особливою (напевно), оскільки тут наврядчи буде багато романтики. Будуть згадки про нинішню війну. Як живуть і реагують міста й сама країна на війну. Ще буде трішки позитиву. Countryhumans. Приємного читання �...
