Те що забули

4 частина

– Не так то все й легко, як ти думала - тихо прошепотів чоловічий голос, та Адель цього не почула.

  На уроках все було наче спокійно, хіба один момент напряг. Протягом всього часу один хлопчина наче пропалював дірку в її спині. Проте, вона не звертала уваги. Коли завершився останній урок, Адель збирала свої речі, аж раптом, до неї підійшов той хлопчина. Це був той самий, русявий парубок, що в перший же день влетів в пошуках Дороті в кімнату. Вдітий він був у форму академії, перші ґудзики буди розстібнуті

– Ей ти...Я хотів перепросити...Я Раян - він протягнув їй руку - Я не хотів тебе образити або налякати, просто думав, що ти хотіла щось вкрасти..

  Хлопець відвів погляд, на його смуглих щоках були видний легкий рум'янець, а та рука тремтіла, наче він чи то боявся її, чи то боявся налякати її думаючи, що та втече. Дівчина здивувалась, адже не очікувала такого, проте, протягнула руку та посміхнулась йому

– Я не ображалась, хоть і було не приємно. Я Адель, почнімо спочатку.

   Хлопець обережно пожав її руку, невпевнено дивлячись в очі дівчини. Його погляд літає по її обличчі, зупиняючись на її очах, що зі щирістю дивилися на нього, потім на устах, що розтягнулися в усмішці.

   Після уроків дівчина пішла знову в бібліотеку. Вона намагалась знайти хоть щось, що допоможе їй знайти інформацію про ту леді з портрета. Та її намагання не дали успіху, тож вона попрямувала до своєї кімнати. Задумавшись про щось, вона не помітила як зіштовхнулась з кимось.

– І знову привіт - пролунав приємний баритон, такого знайомого голосу. Це був той самий парубок з бібліотеки – Ти мене переслідуєш? Хоча якщо переслідувач буде таким миленьким, я не проти – той усміхався і дивився їй прямо в очі, від чого дівчина втратила дар мови.

– Нікого я не переслідую! Перестань лестити собі, ти точно не мій типаж! - та самовпевнено усміхалась та зверхньо дивилась на нього – Тепер все ж я піду - вона вже збиралась обійти його, як той обережно зловив її зап'ястя зупиняючи. Та здивовано глянула на нього – Що ти собі дозволяєш? Відпусти мою руку!

  Не звертаючи уваги на її потуги, той притягнув її ближче до себе, та прошепотів – Я не нашкоджу тобі, хочу лише допомогти тобі. Я твій друг

  Від його тону, її тіло знову вкрилося сирітками, щоки почервоніли. Взявши себе в руки, Адель відштовхнула його

– Я ж сказала, відпусти. Мені потрібно йти - після цих слів, дівчина втекла, лишивши парубка наодинці

– Ми ще зустрінемося, тож дарма тікаєш - усміхаючись він пішов у справах

   Коли вона зайшла в кімнату, одразу замкнула двері ти спиною притулилася до неї. Було враження наче серце вистрибне з грудей, у вухах гуділо. В голові був бардак з думок:  « Що це було? Що він хотів від мене?». Вони давили на неї, від цього в неї почала боліти голова. Адель була занадто емоційна, тож переймалась усім та вона досить швидко взяла себе в руки. Подивившись по сторонах, дівчина пішла на балкон. Її сусідки не було, тож вона не мала кому розказати про цю ситуацію.

   Дивлячись на гори, вона задумалась та трохи розслабилась. Все ж тут неймовірно, природа, архітектура. Замилувавшись Адель не помітила як стемніло. Вона не знала котра зараз година, проте знала, що тут час лише швидше, ніж линув в її житті до.

– Можливо...Я занадто наївна та безпечна? Можливо, варто більше розслабитися? - дівчина тяжко видихнула, пішла в кімнату та впала на ліжко. Дивлячись на стелю, Адель далі поринула в свої думки, не чуючи як її подруга вже прийшла та кликала її.

– Адель! Ти мене ігноруєш? - ледь не впритул підійшла Дороті до дівчини – Ми наче не сварилися, що сталося?

– А? Дороті! Пробач, я задумалась...

  Ще деякий час вони розмовляли про все на світі, але Адель так і не розказала про ту зустріч і в бібліотеці та в холі. Коли на годиннику була, приблизно, третя ночі, вони все ж лягли спати. Якщо, Дороті заснула миттєво, то друга дівчина ще деякий час думала, чи вчиняє вона правильно? Чи вартує змінити свою поведінку та стати привзятішою та упередженою?

(651 слів)

Переходьте в мій тг канал, частини там виходять швидше) Ще там багато музики та всього іншого)

https://t.me/wetryforyou