Весілля у проблемному стилі

1.

Юнгі ненавидить вечірні затори всім серцем, особливо – коли кудись запізнюється. Чоловік нервово постукує пальцями по рулю, закочуючи очі від чергового сигналу позаду себе. Таке відчуття, що світлофор від цього швидше перемкнеться. Він, тихо вилаявшись, дивиться на годинник: запізнюється на тридцять хвилин.

Він має вже сидіти в ресторані зі своєю подругою дитинства й обговорювати, як без втрат зіграти весілля. Їхнє весілля. Мін завжди підозрював, що фальшивий шлюб буде частиною його біографії, але не знав, що батьки дотягнуть це до його двадцяти восьми років. Телефон тихо вібрує в кишені, і чоловік тільки зітхає, відповідаючи на дзвінок.

– Йон-а, я скоро буду, вибач, що так запізнююсь, – каже винувато, пальцями давлячи на очі. Чорт, він занадто втомився сьогодні.

– Ти винен мені три найкращих десерти, Мін Юнгі, – дівчина явно усміхається, судячи з голосу.

– Ти в моєму ресторані, можеш замовити будь-що. Чонгук тобі ще й портрет твій на каві намалює.

– Гук приєднався до мене і гріє твоє місце. Якби не твій офіціант, ти був би винен більше десертів. Тож залишиш йому добрі чайові.

– Ви обидва мене розоряєте, – Юнгі розслаблюється, відкинувшись на сидінні, і зачісує чорне волосся назад. Він полегшено видихає, коли потік машин рушає з місця.

– Нічого страшного.

– Я буду хвилин через десять. Скажи Гуку, аби закрив зміну і приєднався до нас потім. З ним теж треба поговорити.

– Відпусти дитину додому, – обурено вимовляє дівчина, тихо ойкнувши. Мабуть, дістала від «дитини».

– Він старший за тебе.

– Ти давно в ці очі дивився? – вона тихо шипить у слухавку. – Твої співробітники роблять замах на мої десерти.

Юнгі легко усміхається, кажучи, що скоро буде, і скидає дзвінок. Його друзі іноді жахливо несерйозні, і він обожнює це у своєму серйозному житті. Ресторанний бізнес не найлегший, як би не здавалося зі сторони. Завжди треба щось придумати, розвинути, зробити краще. Конкуренція завжди є, і завжди з'являється щось нове. На кухнях від Міна нічого не залежить, але він має підібрати в кожний ресторан таких кухарів, аби все було ідеально. А професіоналів мало, і на кожного власника ресторану не вистачить. Через десять хвилин він дійсно паркується біля закладу, залишаючи свій чорний рендж ровер відпочивати. Мін сьогодні все місто об'їздив, вирішуючи питання в різних точках.