Балет немов дар божий

Охх

— Татку, ми зараз запізнимося, якщо ти не поквапишся! Містер Пак буде засмученим, він не любить, коли ми запізнюємося! Татку, швидше!

Докотилися. Його п'ятирічна донька щойно вичитала його через те, що він, бачите, занадто пізно обідає, що, скоріше за все, стане причиною її запізнення до балетної студії, куди вона ходить протягом півроку... Юнгі тяжко зітхає і бере з собою термосклянку з кавою, дякую, що він наповнив її раніше, ніж сів обідати, і рюкзак цієї маленької принцеси з диктаторськими нахилами.

Коли Юнгі намагається пристебнути доньку в дитячому кріслі, та крутиться і не дає нормально закріпити ремінці:

– Йа! Мін Сойон! Хтось, начебто, хотів вчасно потрапити на заняття, хіба ні?! – майже посварив дівчинку батько, коли у нього вкотре не вийшло пристебнути ремінь. Малютка відразу ж заспокоїлась і дозволила Юнгі подбати про її безпеку, але як тільки чоловік випрямився, то подивилася на старшого з тим самим невдоволенням, що і вдома:

– Татку, – гукнула вона. – швидше! Містер Пак не любить тих, хто запізнюється!

***

Насправді... Насправді на заняття до балетної студії, до дитячого садка та з, до парку і ще багато куди водила Сойон її няня, яка, на жаль, взяла невелику відпустку. Усього два тижні. Коли Юнгі теж взяв відпустку. Чесно кажучи, начальник підійшов до Юнгі в середині робочого дня, всунув йому заяву на тритижневу відпустку і сказав, що якщо Мін не підпише, то не бачити йому підвищення наступного місяця. Чоловік міг посперечатися з начальником, що в нього все гаразд і під контролем, тільки ось свою дочку він давно нікуди не водив, та й іде він з офісу пізніше за всіх співробітників, так що з чистою совістю підписав документ і подякував за турботу.

І саме тому, він зараз везе свою милу доньку на заняття, яке має початися через, Юнгі дивиться на годинник на панелі приладів, — о чорт — п'ятнадцять хвилин. А дівчинці ще треба переодягтися!..

Молодий тато дивиться через дзеркало заднього виду на свою доньку, та сидить, склавши свої ручки на грудях і надувши щоки. Мін втомлено видихає. Сойон уб'є його.

***

Сойон тихо стукає у двері, одразу ж відчиняє її та зазирає до зали:

– Містере Пак, – сором'язливо кличе вчителя дівчинка, чекаючи, поки він зверне на неї увагу – його донька може бути настільки вихованою?.. Хто ж цей Містер Пак? – ймовірно, її помітили, так як вона продовжує. – можна зайти? Сьогодні мій тато відвозив мене, а він дуже повільний! Тому я й запізнилася! Мені дуже шкода, Містере Пак!