Те, що підніме тобі настрій 🌹| Y/N, Stray Kids

З приїздом. (Бан Чан)

Весна. На вулиці хмарно та дме прохолодний вітер. Не дивлячись на те, що на термометрах температура сягала відмітки «20», саме через цей вітер по тілу бігли мурахи. Вже вечоріло, на годиннику майже восьма вечора. Виснажена дівчина, що змучено роздивлялась вулицю, хоч бачить її щодня, челепала тротуаром. Машини що, поспішаючи по домівках, прутко проїжджали повз. В руках дівчина тримала телефон. Він був вимкнений, але ти вглядалась в його темний екран. Не помічаючи нічого ти йшла по завченій дорозі до власної квартири. Довгі пари, надоїдливі однокурсники та викладачі. Потім похід до репетитора і нарешті, ти вільна. Почуття нестачі життєвої енергії тягарем лягло на твої плечі, все давлячи тебе донизу. Тяжко зітхнувши ти продовжувала йти, ховаючись в своїх думках та спостерігаючи за дорогою небачучими очима.

***

Ти вже пів години як лежиш на ліжку. В своєму пальті й з сумкою в руках. Думки поглинали з середини. Ти не їла ще з ранку, тай зараз цього хотілося найменше. Ти бігала очима по стелі, зважуючи свої роздуми. Розібравши «плюси» та «мінуси» ти все-таки взяла телефон. Увімкнувши ти зайшла до мессенджеру і відкривши потрібний чат, почала строчити.

Сьогодні 20:48
*Чагі💫 online*

Привіт. Треба поговорити.-

Ти не стала чекати відповіді, а одразу почала строчити велике повідомлення.

Я довго думала над цим. Мені дійсно важко про це говорити, але я маю на те причини. Сподіваюсь ти не ображатимешся на мене, бо я справді втомилась. -

Отже. Я хочу взяти паузу в наших відносинах та спілкуванні взагалі. Сподіваюсь не назавжди, але мені вона потрібна. Я не втомилась від тебе, я втомилась від спілкування онлайн. Мене це стомлює. Одноманіття. Бачити перед собою лише літери і інколи голосові повідомлення. Мені не вистачає тебе тут, поряд, просто поряд зі мною. А розуміння того, що ми не побачимось ще довгий час мене вбиває. Я справді намагалась «незаморочуватись»,
             але в мене не виходить. -

Чан-і, я справді ціную тебе, але я вже не можу. Енергії не вистачає навіть на те, аби увімкнути собі фільм для настрою, якого я вже давно не мала. -

Викладачі потребують все більше від нас. Скоро кінець року, а отже підготовка до екзаменів, і все тому подібне забирає всі життєві сили. -