Забута мелодія

Мелодія почуттів

1998 рік Південна Корея. Пусан.

Єджі вже проходила в застарілий будинок, він наче так і чекав на неї, полиці під її ногами поскрипували, сам будинок був доволячи старий.

Вона підійшла до вікна, на вулиці була рання весна, починало все квітнути сусідні будинки наче гіпнотизували, у цьому будинку було також подвір'я, там було багато квітів, дерев. Також у цьому місті було море. Єджі настільки задивилася на пейзаж за вікном що й не помітила як прийшла господиня будинку у якої Єджі зняла будинок.
- Ох, я бачу ви вже освоїлися тут, гарно ж правда?- сказала жінка років 55, коли вона усміхалась у неї були зморшки навколо очей.
- Ох, так, тут дуже гарно- дівчина усміхнулася у відповідь.
Після цього жінка без умовку щось розповідала про дім, його історію, хто тут до неї жив, про своїх доньок які тут виросли, вона розповіла що у неї дві доньки одна якій вже 38 а другій всього 19(самій Єджі в історії 21), вона розповіла що її молодша донька інколи сюди приїжджає, а також вона дуже любить малювати та фотографувати на свій фотоапарат усе що може, а старша донька працює в офісі у неї є чоловік та діти. Так вже був вечір, вони пили чай.

Жінка подивилася на годинник на кухні.
- ох, мені вже час, осьо ключі- Жінка на останок усміхнулася та пішла до виходу- Ну що ж, гарних снів,якщо що пишіть.
- Ох, дякую, вам теж- Єджі попрощалася та закрила двері, після чого пішла спати.
" завтра розкладу речі, треба буде написати Черьон листа що я вже приїхала"(Черьон давня подруга Єджі з Пусану).
Єджі планувала тут працювати вчителькою музики( вона дуже любила музику, вміла грати на фортепіано, гітарі та скрипці).

Наступний день. Понеділок. 7:30
Єджі прийшов лист від Черьон.
"Привіт, як ти?, Вже в Пусані? Якщо так зустрінемося на нашому місці в 13;45 "( колись Єджі вже була в Пусані, вони зустрілися в крамниці дідуся Черьон, тоді їм було 12). Джі почала збиратися на зустріч, вона одягла чорний топ а на верх довгу шкіряну куртку джинси та конверси.
13:45
Єджі прийшла 15 хвилин тому та чекала на Черьон. Вона сіла на лавку та чекала на Черьон
13:50
-Ох, вибач, я трохи запізнилася- У дівчини було довге чорне волосся, вона була вдягнута у синю сукню з трохи прозорої тканини, а на голові у неї був ободок.
- Розказуй як ти, як будинок, може підемо у крамницю, я чула у дідуся привезли нові книги!.
-У мене все добре, тут дуже гарно, будинок непоганий, пішли вже- Дівчина встала та взяла Черьон під руку і потягнула в напрямок крамнички.
14:30
Дівчата говорити не про що, вживу вони не бачилися вже аж пів року, вони розмовляли про те де Джі буде працювати, Черьон взяла книгу в жанрі роман, а Єджі взяла в жанрі детектив. Вони сіли за стіл та почали читати книги.
19:25
Дівчата все ще читали книжки.
Джі відклала книгу яку майже прочитала.
- Фух, я вже втомилася читати, пішли погуляємо.
- Хм, і справді, пішли.
Дівчата вирішили піти в парк поблизу, вони гуляли до 21:11, вони давно не спілкувалися, дуже багато жартували.
21:35
Джі подивилася на годинник на руці, побачивши час вона зрозуміла що час додому.
- Слухай, мені час додому, було дуже класно погуляти, зустрінемося ще якось- дівчина усміхнулася, вона була рада що погуляла зі своєю подругою.
- Ох, гарних снів тоді, бувай!- дівчина усміхнулася у відповідь та помахала, після чого пішла додому.
21;55
Єджі вже була майже вдома, коли вона помітила що в будинку горить світло." Дивно, може господиня будинку прийшла знову, хоча з чого це їй приходити?", Подумала Єджі трохи насупившись, вона зайшла в будинок, грала якась корейська пісня відомого зараз гурту з радіо, коли вона зайшла на кухню то побачила дівчину якій на вигляд десь 19-20, у неї каре та світле волосся( у самої Єджі руде волосся), вона щось готувала тихо наспівуючи пісню.
- Ти хто?- доволячи дивне питання, але Джі все одно його запитала. Дівчина трохи злякалася.- Я?, Я тут живу , а ти що тут робиш?- нахмурившись сказала дівчина, на думку Джі вона виглядала ще більш милою ніж до цього.
- Я теж тут живу, я зняла цей будинок у господині Шин.- дівчина одразу ж перестала хмуритись- Ааа, то ти та про кого мені мати всі вуха прожужала, зрозуміло, вона ж тобі казала що я деколи сюди приїжджаю?- Джі кивнула головою.
Дівчина усміхнулася, протягнула руку та сказала- Тоді приємно познайомитись, Я Рюджин, а тебе як звати?
- Мене звати Єджі, можна Джі, приємно познайомитись - Джі протягнула руку та вони потиснули руки.- До речі, що ти готуєш?
- А, кімчі, хочеш?
- Звісно, давай.
Так вони і познайомилися, Єджі дуже сподобалася нова знайома, а Рюджін сподобалася Джі.
Від автора:
Це мій перший фанфік, не судіть строгоㅠㅠ, якщо це взагалі хтось прочитає 😧