Пройшло 5 років з того моменту, Єджі і Рюджин жили разом, вони були щасливі, вони завели 2 котів, яких назвали Сайото і Сакі.
Єджі й далі була вчителькою музики,
А Рюджин довчилась в університеті та стала журналісткою.-Рюджин, де моя сумка?-крикнула Єджі з коридору.
-Ти ж її вчора в шафу поклала-Рюджин спокійно пила каву, бо її робота була більш як вдома.
-Знайшла, Фух, я побігла-Єджі поцілувала Рюджин в щоку- па-па!
-Гарного дню!
-І тобі теж-Єджі усміхнулась та побігла на роботу.Ліниві поцілунки у ліжку, теплі обійми, кава, цікаве кіно, так проходили їхні вечора, вони були дуже щасливі разом.
-Знаєш я тебе люблю.
-І я тебе люблю сонечко!-Рюджин чмокнула Єджі в губи та усміхнулась.***
Кінець.Від авторки:
Вибачте що бонус коротенький, зараз у мене дуже мало часу
ВИ ЧИТАЄТЕ
Забута мелодія
Historical FictionЯ вирішила написати цю історію по мотивам книжки" Забута мелодія", але я трохи змінила сюжет. сам фф по пейрінґу Рюджін/Єджі