Єджі вже йшла додому, вона давно помітила що якийся чоловік йде за нею усю цю дорогу, проте зробила вигляд що її це не турбує. Вона почала йти швидше, й швидше, а цей чоловік теж йшов все швидше й швидше.
-Дівчино, почекайте, ви забули свою сумку!- крикнув чоловік їй, Єджі різко зупиняється та обертається. Чоловік підбігає до Єджі, та віддає сумку
-Боже, дякую вам велике
- та нема за що, в наступний раз будьте обачними, гарного вечору.
-І вам!.Єджі вже прийшла додому. Вона дуже втомилася.
-Я вдома!- До неї вибігла Рюджин яка одразу ж її обійняла.
-О, нарешті, я так сумувала за тобою
-Мене не було всього декілька годин, ти чого?.- Єджі трохи здивувалася що її подруга так сумувала за нею.
-Будеш токпоккі?, Я якраз нещодавно приготувала.
-Ох, звісно, давай!
РюДжі пішли на кухню, Рюджин поклала токпоккі в невелику тарілку, та зробила гарячий шоколад.
Єджі з'їла шматок токпоккі
-Ммм, яка смакота, як ти його готуєш таким смачним завжди?.
-Скажи спасибі моїй бабусі, це вона навчила мене готувати так смачно токпоккі.
-Боже дякую твоїй бабусі за такий смачно-божественний токпоккі.Дівчата поїли та вирішили лягати вже спати.
Рюджин пішла митися першою, вона зробила усі ванні процедури та одягла піжаму з няшними котиками.
Єджі теж одягла піжаму з котиками.Піжама Єджі.
Піжама Рюджин.
Вони лягли в 22:45, перед цим подивившись аніме"Твоє ім'я"
Від авторки:
Так, отака коротка частина, думаю наступна буде більш довгою!, А ще я не знаю чи продовжувати фанфік, бо на минулій частині було 0 переглядів, навіть не знаю чи є сенс у цьому.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Забута мелодія
Historical FictionЯ вирішила написати цю історію по мотивам книжки" Забута мелодія", але я трохи змінила сюжет. сам фф по пейрінґу Рюджін/Єджі