Джисон я справді тебе кохаю

"Ніч"

:Коли хлопці прийшли додому, то зразу побігли пити чай з печеньками.На годиннику було вже 23:28.

Мінхо:Вже пізно ходімо спати Джині.
Джині:Добре милий ходімо.

:Вини переоділись в піжами і лягли.Джисон ляг і обернувся від Мінхо лицем.

Мінхо:Ей!Ану обернись назад.
Джисон:Що таке?

:Мінхо без слів почав гладити Хана по волосі а потім по щоці.

Мінхо:Я такий радий що ти тепер мій.(Джисон дужееее мило посміхнувся,і поставив свою руку на долоню Лі.

:Мін притягнув його за талію ближче до себе і поцілував.Він не хотів зупиняти поцілунок але не вистачало повітря.

Мінхо:Люблю тебе.
Джині:( Дуже мило посміхнувся)
Мінхо:Хватить так мило посміхатись,ато я не втримаюсь і трахну тебе.
Джині:(Ще раз мило посміхнувся)
Мінхо:Ну все ти до грався.

:Він обертає Джина спиною до себе, і притягує настільки близько,наскільки це було можливо.А потім починає цілувати його шию,а Хан тихо стогне.Потім він починає робити невеликі толчки вперед-назад,
аж тут Лі ложить його животом верх,і починає роздівати.

Мінхо:Ммммм в тебе щей виявляється фігура гарна.
Джині:(посміхається)Хах,давай я тебе роздіну,не буду яж один голий.
Мінхо:Хах,добре.Хан роздів Мінхо.
Джисон:А ти виявляється фігуру маєш.(Дуже мило посміхається, роздивляючись його тіло)
Мінхо:Ага,повезло тобі.
(А потім ви поняли що було)
{В історіях іде розвилка подій.Одні події хороші другі погані,з часом їх буде все більше і більше Я планую зробити поганий кінець, але зробити другу частину там де все налагодиться}

{Він лиця Фелікса}
Лі сидів на криші житлового будинку.І думав про життя.Його дуже турбувала біологія,і в нього нічого не виходило.Злий і замучений він сидів на криші,він не хотів стрибати,в його кишені стояв невеликий ніж але дуже гострий.Так він різався від стресу,шрами в нього були трохи вище кисті руки,томущо тоді всі зразу би побачили його рани.
   Хван Хенджин йшов з школи в 12:05 томущо було дуже багато роботи.І тут він побачив що хтось сидить на криші,і подумав що хлопець хоче стрибати.Тому він побіг в будинок і піднявся на кришку.Хван тихо відкрив двері і побачив хлопця старших класів,він був дуже йому знайомий але не міг згадати.Хенджин тихо підійшов до хлопця і подивився йому в лице.

Хенджин:ФЕЛІКС?!!
Фелікс:Хван Хенджин?Що ви тут робите?Налякано питає хлопець.
Хенджин:Це ти що тут робиш?Ти хотів стрибати?
Фелікс:Що?Ні,мені що зайнятись нема чим?Що ви тут робите?
Хенджин:(Сів біля Фелікса)Я побачив тебе на криші, думав хочеш стрибнути і тому побіг сюди.Хван побачив що на колінах у Лікса була книга з біології і зошит.Ти біологію тут учиш?
Фелікс:Так,хочу хоч трохи її зрозуміти.

:Аж тут у Лікса потекла маленька капля крові на долонь з рукава.
Він зразу заховав цю руку надіятись що Хенджин не помітить.Але він помітив.
Хван швидко бере його руку і задирає рукав,і що він бачить...рука в шрамах ранах від порізів і в крові.

Хенджин:Ц..це що таке?Фелікс?
Лі швидко забирає руку і ховає в кишеню.
Фелікс:(Відводить очі)Нічого.
Хенджин:Якце "нічого" ти ріжешся?
Фелікс:Будь ласка не звертайте уваги.
Хенджин:Ні,дай сюди руку.

:Хван взяв руку Ліксі і дістав з кишені мокрі серветки.

Хенджин:Буде боляче але трохи потерпи.Я буду дути.

:Він витер йому кров,і запхав салфетки в кишеню.

Хенджин:А зараз йдемо додому,і ти мені все зосповіш.