Джисон я справді тебе кохаю

"Скоро кінець"

:Хан поклав руку на щоку Мінхо щоб хоча б трохи його заспокоїти,і допомогло,Джисон легенько і ніжно торкається щоки Лі,а той ставить свою долонь зверху і посміхається.Коли закінчилися всі уроки,юнаки пішли в кав'ярню щоб взяти каву та прогулятися по парку.Мінхо взяв Амерекано з льодом на кокосовому молоці,а Хан лате з карамеллю.На вулиці було тепло але був невеликий холодний вітерець,тому погода була ідеальна.Мінхо дав руку Джисону щоб вони мило йшли за руки,аж тут Мінхо питає.....

Мінхо:Хан,скажи,якщо ти святкував день народження,то ти б робив вечірку там де багато друзів чи провів цей день з улюбленою людиною?
Джині:Мммм незнаю,напевно провів би цей день з улюбленою людиною.А що?
Мінхо:Хм ясно дякую.Просто питаю....
Джині:Доречі я хотів тобі сказати....(Він обертає Лі до себе лицем і цілує в губи)
Хотів сказати що я тебе дуже дуже люблю.
Мінхо:Я тебе сильніше))хочу тебе зараз кинути на ліжко.
Джині:Ей ей ей,подалі такі думки.
Мінхо:Хахаха ходімо покажу тобі одне місце?Дуже красиве.
Джині:Ну ходімо.Вже хочу побачити.
Мінхо:Ну тоді пішли.

:Вони 15хв обходили парк,і завертали в різні сторони.Аж тут Хан побачив якийсь острів з великим серцем аркою.І виявляється цей острів має міст кохання.

Цей острів реальний,він в Івано Франківську на міському озері.Там щей лавочки виді сердець.

Куди якраз і сіли хлопці посидіти.Вітер пропав тому стало жарко,і Мінхо зняв пальто.

Джині:Що би було якщо б ми не зустрілися?
Мінхо:Хм напевн......

:Не встиг він нічого договорити як йому хтось подзвонив.
______________________________________
Мама-[Алло,Мінхо пам'ятаєш Соджухена?]

Мінхо-[Так звичайно,мій найкращий друг]

Мама-[Він помер....його збила машина,за рулем був п'яний мужик]

Мінхо-[Щ..що?Як н..неможу бути такого....]

Мама-[Може,я дзвоню щоб ти приїхав на 2 дня ,на похорони.Як тобі така ідея?]

Мінхо-[Д..добре,коли п..похорони?]

Мама-[В п'ятницю вечором.То ти будеш?Лишишся наніс у нас]

Мінхо-[Д..добре]
______________________________________

:Його рука тряслась та що тримала телефон, він стримувався, не хотів плакати в людних місцях.Йому було погано,голова боліла,здавалось що він от-от впаде в обморок, але його так якби розбудив чиїсь голос.

Джині:Мінхо,що сталося?Ти погано себе почуває?Дати води?
Мінхо:Х..ходімо д..додому.Скоріше...
Джині:Так звичайно.Я замовлю таксі щоб скоріше було.На покищо води попий.

:І справді йому стало трохи легше коли він попив воду,якраз тоді приїхало таксі.І вона поїхали додому,добралися вони дуже швидко за 7хв,і пішли в квартиру щоб Лі все розказав.

Джині:Мінхо?Що сталося?
Мінхо:Я..я.
Джині:Йди до мене.(Він розклав руки в сторони щоб Мін його обняв, і сів на диван з чашкою гарячого чаю)
Джині:А тепер спокійно і неспішно розказуй.
Мінхо:Мені п..подзвонила мам..а,і сказала що мій найкращий друг з д..дитинства помер...
Джині:О господи,бідний мій мені так шкода.(І сильніше обіймає Мінхо)Як я можу допомогти тобі?
Мінхо:П..поїдь зі мною,я нез..не зможу без тебе.
Джині:Куди поїхати?
Мінхо:Мама сказала що треба приїхати в п'ятницю на похорони і лишитись на ніч томущо буде пізно,лишитись в неї.А я нехочу бути з нею...
Джині:А де ми будемо спати сонце?
Мінхо:<Сонце>?(Посміхнувся)Не..незнаю напевно в моєї мами?
Джині:А ти думаєш вона не буде проти,якщо дивитись на те що ти до неї не хочеш вообше,то думаю вона сильно розсердиться на тебе.
Мінхо:Т..ти правий,ми знаємо номер в готелі!!!
Джині:Номер в готелі?
Мінхо:Так,номер в готелі!!!Все щоб ти поїхав,але будь ласка поїдь зі мною,я без тебе не зможу.(І починає плакати)
Джині:Ей ей,спокійно зайчик,я поїду з тобою.Тільки не плач будь ласка,я неможу дивитись як ти плачеш,мені теж плакати хочеться.
Мінхо:То ти поїдеш?Урааа.(І міцно міцно обняв)Я дуже радий що ти біля мене в такі моменти.
Джині:Я теж дуже радий,але є проблема.Я незнаю як про це мамі сказати,я просто з нею живу.
Мінхо:Хмм,я з нею поговорю,просто дай мені трубку.
Джині:Вже?Ну ок.

    Через 5хв розмови Мінхо ї мами Хана Лі вернувся,Хан нічого не чув томущо Мін пішов і іншу кімнату.Лі підходить і каже що все вийшло,і він може спокійно їхати з ним,а ще він познайомився з нею і трохи здружвіся,такшо мама Хана запросила їх в гості в четвер,щоб нормально познайомитись і поговорити.
-Хлопці лежали на дивані в обнімку,і дивились фільм попиваючи чорний чай.За вікном була хмарна погода після дощу.Було десь приблизно 10°с,тому гуляти в ночі вони не хотіли.І додивившись фільм вони так і заснули в обнімку на дивані.

Ця серія вийшла довгою але цікавою.Ставте ⭐ щоб я знала чи писати продовження,і пишіть як вам.Всіх лю💖