:Коли хлопці прокинулись на годиннику було 7:30,до задзвонив будильник,і Мінхо з Ханом пішли збиратись в школу,Джині зайшов додому по портфель,добре що домашнього не задали.В 8:20 вони вже були біля школи.Пройшли уроки як зазвичай нічого цікавого.Але після всіх занять їх двох на диво покликав директор.Мінхо спокійно йшов до кабінету директора,а Хан нервував тому що боявся що він щось зробив.
Мінхо:Та заспокойся ти. Джині:Як?А якщо ми щось зробили? Мінхо:Ой та що ми могли зробити? Тук-тук... Директор:Заходьте! Мінхо:Еее..Добрий день? Директор:Добрий, сідайте. Біля нього сидів Бан Чан, який уважно дивився на хлопців. Джині:Щось сталося?Ми щось зробили!? Директор:Ні,ви нічого не зробили.Ми хотіла пояснитися перед вами.Ем...Бан Чан мій хлопець,ну тому...ви зрозуміли.... Мінхо:Директор Чан,я думаю нам треба просто забути,окей? Джині:Так,думаю ми просто це забудемо і не будемо згадувати,цього не було. Директор:Я думав ви тупіші,добре дякую хлопці,вільні! Мінхо-Джині:Допобачення!
:Коли хлопці виходили зі школи то Джині зупинив Лі,і сказав щоб той обернутися й закрити очі.Через декілька секунд він дістає великий і дуже красивий,дорогий букет квітів.
:На вигляд були дуже гарні квіти з етикеткою там де було написано"Найкращому сонечку".
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Мінхо був дуже дуже радий,а Хан спокійно видихнув,йому вдалось зробити так щоб Лі став щасливішим.Вона навіть не помітили як за ними з вікна дивилися директор і Бан Чан,з посмішкою вони думали що робити з ти двома.
Директор:Слухай а давай ми їх зведемо? Бан Чан:А це хіба не наше діло? Директор:Ой не будь занудою. {На вулиці} Джині:Ну все мені потрібно бігти таксі чекає. Мінхо:Добре, дуже дякую за квіти вони прекрасні.Я тобі подзвоню вечором. Джині:А ти ж не забув про вечерю? Мінхо:А сьогодні вже четвер? Джині: Так,в 18:00 бути біля мого будинку. Мінхо:Добре.
{17:00} Мінхо вийшов з душа,і пішов сушити голову.Була одна проблема<Що йому одягти?>Все ж часу було небагато, тому він одягнув чорні брюки і темно синю кофту GAP.Вклав волосся і вийшов.Лі дуже переживав, але він ж не лох?Зробивши впевнене лице Мін дійшов до під'їзду і зайшов, піднімаючись на потрібний поверх,постукавши в двері йому відкрили.
Джині:О Мінхо!Привіт,проходь. Мінхо:Привіт,добре. Мама Джині:Оо Мінхо,привіт.Як добрався? Джині:Мам, ну не закидуй його питаннями з проходу. Мінхо:Добрався прекрасно(І посміхнувся) Мама Джині:Ну й добре,проходь не стій в коридорі.
:Лі зайшов,квартира була трохи старенька але атмосферна,на кухні стояв прекрасний запах їжі.Мінхо сів за стіл лицем до мами Джи і вона заговорила.
Мама Джині:Так, значить мене звати Заджихьон. Мінхо:Приємно познайомитись,я хлопець вашого сина. Заджихьон:(Посміхнулась)Вже знаю,давно познайомились?Скільки зустрічаєтесь?Куди їхати хочете?Ой точно яж їсти вам не насипала. Джині:Мама не задавай стільки питань. Мінхо:Все добре я відповім.Знайомі з того дня як він перевівся в нашу школу,зустрічаємося всього лиш декілька днів,їхати хочемо до моїх батьків. Заджихьон:До батьків?А що там робити будете? Джині:Аеаа...ми будемо знайомитись, і...і гуляти по місту. Заджихьон:А ну добре,їжте хлопці поки не остило. Мінхо:Ой та що ви так багато насипали.Я стільки не з'їм. Заджихьон:Ну що ти,це мало,їш ітак худенький.Значить так Джисон йди збирай речі в валізу,а я з Мінхо поговорю. Джині:Добре,доїш прийдеш до мене в кімнату. Мінхо:Добре) Заджихьон:І так,на скільки поїздка?Коли ви їдете? Мінхо:Поїздка на 3 дні.Їдемо завтра в 10:00,приїжджаємо туди в 20:00,десь так. Заджихьон:Ого,довго,ну нічого.
:Вона ще попитала його трохи про хобі життя,і Мінхо подякувавши за вечерю пішов шукати кімнату Джи.Знайшов він її швидко вона була при відкрита,за нею виднівся Хан що складав одяг в валізу.
Мінхо:Ну що?Вибрав щось?І сів біля нього. Джині:Трохи,допоможи одяг підібрати. Мінхо:Окей.
:І так вони просиділи вибираючи одяг Хану,а потім Лі пішов додому,томущо завтра рано вставати, а в того валізи не зібрані,і він ще нічого не розказав мамі.Якраз в 11:34 він подзвонив мамі і розказав це,його мама звичайно була проти але дозволила.Лі поставив на зарядку навушники,павербанк,телефон і зібрав валізу з речами.Так і пішов спати не забувши накрутити будильник.
{В домі Джисона} Заджихьон:Нічо такий цей Мінхо,думала погірше буде,вмієш ти вибирати хлопців.А зараз спати,рано вставати завтра. Джині:Хах,добре мам,надобраніч. Радісний Хан пішов спати з нетерпінням чекаючи п'ятниці.
Ось така вийшла серія,я надіюсь вам сподобалась,скавте⭐ і пишіть чи сподобалась вам ця частина.Лю💖
