Погляд у минуле

111 6 0
                                    

Коли я прокинулась Фелікса біля мене вже не було він вже пішов готувати сніданок. На годиннику була 7:30 хоча сьогодні вихідний. А прокинулась я від того, що за вікном падає дощ.. дуже сильний дощ... дуже..
Я вирішила що сьогодні я нікуди не піду і взагалі сьогодні в мене лінивий день і я цілий день нічого не буду робити. Ось так.
І тут я вирішила поринути у спогади.... І зразу, мені згадався той день коли я познайомилась з хлопцями.. І я вирішила поділитись з вами цим прекрасним спогадом.....
Діло було так: Фелікс прилетів в Австралію і ввечері того ж дня, ми всією сім'єю пішли в ресторан. Ми багато говорили і Фелікс випив бокал шампанського і сказав

Фелікс: Мам

Мама: Що синуль?

Фелікс: Т/і летить до мене в Корею.

Я вам кажу я чуть не вдавалась шматком стейка, який в той момент кусала!

Мама: Що?!

Фелікс: Це все довго пояснювати вона просто летить зі мною в Корею.

Мама: Але чому?

Фелікс: Це не обговорюється все.

Мама: Ну добре...

Доречі він досих пір не розповів чого він відвіз мене в Корею... Але не про це повернемось до історії.
Наступного тижня ми з Феліксом сиділи в літаку. Тоді я дуже боялася літаків для мене це був один з найбільших страхів.

Фелікс: Все добре не переживай!

Потім все як в тумані... Я нічого не пам'ятаю... І тут ми вже в Кореї в таксі їдемо до їхнього будинку.
Коли ми приїхали нас зустрів Хьонджин і допоміг віднести всі речі до моєї кімнати.

Далі вечір знайомств. Гучна вечірка і далі нічого знову ж таки не пам'ятаю.... Лише пам'ятаю як я проснулась на другий день і мене Ем.... ну.. як би це літературно сказати... короче... капець як боліла голова.... І коли я  з 10 спроби встала на ноги, то зрозуміла що всі хлопці почуваються не краще... Я зробила собі води з лимоном і пішла назад в кімнату ... відчуття були жахливі але оскільки ми домовились що сьогодні на кухні царюю я, мені потрібно було приготувати всім сніданок. Я пішла вмилась. Відчуття стали трохи кращі. Прийняла душ. Стало ще краще. Ну короче я думаю ви зрозуміли як мені було хер.. погано.

На кухні в холодильнику, я знайшла всі потрібні продукти щоб приготувати корисний і поживний сніданок.
Яйця. Я приготувала хлопцям яйця з беконом і пішла на прогулянку.
Оскільки я не знала міста, мені було трохи важко. Ну хоча б з Корейською мовою в мене було все норм. Сонечко тільки встало і на вулиці було ще досить прохолодно. Я навігатор мені дуже допомагав. Я вирішила піти до парку. Там було дуже мало людей і це мене тішило.

Коли я повернулась додому, того ранку, то всі хлопці вже поснідали і зібрались в головному холі щось обговорити.

Бан чан: Це дуже серйозний договір. Нам потрібно обговорити всі деталі.

Всі хлопці жваво закривали головами.
Я вирішила що вони обговорюють щось типу як по справі роботи, а насправді, як потім виявилося це вони так вирішували хто які домашні обов'язки на себе бере!
Після "наради" ми всі пішли гуляти, оскільки хлопці вирішили мені показати місто. Ми довго- довго гуляли і  я познайомилася з хлопцями ближче. Цей день я ніколи не забуду.❤️

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: May 01, 2023 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Я і stray kids Where stories live. Discover now