вона українка?!

ти летиш не одна

*вони встали та пішли на кухню, там Т/і зробила каву та сіла за стіл*

А - ти вже речі зпакувала?

Т/і - так

А - все необхідне взяла?

Т/і - так

А - що з необхідного ти взяла?

Т/і - хей досить бути як моя мама, взяла все що треба

А - добре добре, слухай а чому б Ейдану не полетіти з тобою?

Т/і - ти що, він не погодиться

А - з чого така впевненість?

Т/і - просто він не українець,нічого такого але..просто українці вже ніби звикли до цього, а американці ні, тому я думаю він би не погодився.

А - ну як знаєш, я б запропонувала хоча б

Т/і - всеодно вже пізно, до речі мені треба збиратись

А - скільки вже?

Т/і - вже 18:12

А - тоді йдемо, чур я виберу що ти одягнеш

Т/і - тільки якщо це буде щось нормальне

А - я повчилась стилю в тебе

Т/і - ну добре, пішли

*вони допили каву, Т/і поставила чашки в посудомийну машину та вони направились наверх, але доходячи до сходів вони почули стук в вхідні двері. Т/і пішла та глянула, це були батьки Ейдана,вона відчинила, вони з Лорен обійнялись*

Л - ну нарешті, я вже думала чому так довго

*Вони пройшли далі, Лорен зняла верхній одяг та вони сіли на дивані*

Л - ви все-таки їдете в Україну?

Т/і - так, вже буду збиратись, в мене рейс через півтори години. Стоп чому "ви"?

Л - то ти не знаєш?

Т/і - про що ви?

Л - думаю ти скоро дізнаєшся, тобі варто йти збиратись

Т/і - ну...добре

*вона встала та пішла нагору, зайшла до себе в кімнату де сиділа Амелія та обирала одяг*

Т/і - щось міс Лорен мені не договорює

А - ти про що?

Т/і - та забий

А - як скажеш, на

*вона кинула їй одяг, Т/і зловила*

Т/і - можна й обережніше

А - тихо там, одягайся вже

Т/і - зараз

*вона розглядала одяг десь хвилину*