вона українка?!

може він правий?

*Т/і прокинулась через відчуття що хтось стискає її руку. Вона повільно розплющила очі,дівчина побачила руку Ейдана на своїй та згадала що вчора сталось. Дівчина швидко встала, протерла очі*

Т/і - якщо ти в нормі то я піду

Е - мені трохи погано, голова болить

Т/і - зараз я принесу обезбол

*вона розвернулась та хотіла йти на кухню*

Е - не треба

*Т/і зупинилась та повернулась до нього*

Т/і - тобі ж погано

Е - так, але..

Т/і - але?

Е - просто посидь тут, біля мене

Т/і - чого б це я маю це робити?

Е - просто..хоча ти права,вибач

*Т/і мовчки розвернулась та пішла нагору. Вона зайшла в свою кімнату та побачила там Роберта. Від неочікуваності вона здригнулась*

Т/і - не можна так лякати

Р - я подумаю

Т/і - може щось замовити та й поснідаємо?

Р - ні, дякую. Я вже поспішаю, буду йти

Т/і - ладно, мені теж в школу треба

Р - його самого залишиш?

*дівчина трохи помовчала*

Т/і - не маленький, впорається

Р - як знаєш

*вона провела його до виходу*

Р - якщо що пиши або дзвони

Т/і - добре, дякую

*він пішов, Т/і зачинила двері та пішла нагору,але голос хлопця її зупинив*

Е - Т/і

Т/і - що вже?

Е - можеш принести води?

Т/і - зараз

*Вона пішла на кухню. Набрала склянку води та пішла в гостьову. Поставила на столик перед ним. Він глянув та почав повільно підійматись.  Через сильну головну біль це було важко тому зайняло хвилин 5. Т/і просто сіла біля нього, взяла склянку та обережно подала йому щоб він попив. Вона повільно нахиляла склянку, коли він кивнув забрала*

Е - дякую, і..вибач за незручності. Як тільки стане краще я поїду додому

Т/і - мг, чого ти був вчора біля мого будинку в таку пізню пору?