"Тризуб"

6 Розділ.

– Але як!? Це ж дуже складно!- 🇺🇲.
– Правда? Я щось не помітила у його розповідях складність керування танком, вертольотам. Не знаю... але я швидко запам'ятала.- спокійно казала Юкі.
– Ти просто super cool!- 🇺🇲.
Вони якраз дійшли до парку.
На вулиці сильно стемніло, а машин  було настільки мало, що було тихо. На небі були багато гарних зірок. Дерева коливалися від сильного вітру, що був на вулиці.
– Тут не погано, але х-холодно...- 🇺🇦.
– Холодно?- здивовано поглянув на неї.
Україна йшла тремтячи поряд з США.  
– Може таксі викликати тобі додому?- 🇺🇲.
– Ні, не хочу.- вперто відповіла вона.
Хоть і було їй холодно, але Україна на відріз відмовилася від таксі, бо хотіла ще гуляти й насолоджуватися тишею та спокійним вечером. Юкі частенько не вистачало таких прогулянок у вечері.
– Може до мене підемо, тоді? Все одно ближче, ніж до тебе. Я можу зробити какао, чай або каву. У мене дуже тепло.- уперто казав 🇺🇲.
– Піти до тебе? А ти впевнен? Вже вечір...
– Так, міледі. Я точно впевнен! Я не можу, щоб ти мерзла поки йдеш до свого дому!- 🇺🇲.
– Ну... гаразд!- невдоволено погодилася Україна.
Дійшли дуже швидко до його квартири.
Зайшовши Україна здивувалася.

Тут так... по-багатому. Він живе у квартирі чи будинку?! Ого!- думала 🇺🇦.

Квартира була двух поверховою, з великими кімнатами. І як тільки дівчина переступила поріг, як одразу відчула тепло.
– Будь, як дома! Чай, кава аба какао?
– Чай...- 🇺🇦.
– Ok! Щось ще хочете? Я можу ковдру дати.- 🇺🇲.
– Ще... можна щось поїсти?- 🇺🇦.
– Yep! Все, що забажаєш!